Голова "Слуги народу" Корнієнко заявив, що Україна може перейняти в Китаю досвід "партійної меритократії", менеджменту й побудови стратегій

"Ми можемо перейняти той [досвід], який стосується, наприклад, питань партійної меритократії. Він дуже корисний. В Україні подібні спроби неодноразово теж були. Ідеться про те, коли ти просуваєшся державними соціальними ліфтами, партійними за рахунок своїх навичок, успіхів і досягнень", – заявив Корнієнко.

Він зазначив, що в Комуністичній партії Китаю 95 млн членів і з урахуванням такої структури мали бути "кілька мільйонів керівників". "Вони ж не беруться з повітря. Там є внутрішньопартійні школи, де проходять навчання й підготовку", – заявив політик.

Відповідаючи на запитання, чи потрібно Україні перейняти досвід Китаю в питанні смертної кари корупціонерів, Корнієнко наголосив: "Якщо ми починаємо говорити якимись штампами й міфами про Китай (як і про будь-яку країну), це стає такою красивою медійною розмовою – там страчують, а там авторитаризм. Звичайно, усередині будь-якої країни відбуваються різні процеси. Нам не все, може, подобається. Це теж нормально. Але це [Китай] – наш найбільший торговельний партнер, країна, яка подолала бідність, у якої є що перейняти в питанні менеджменту й побудови стратегій".

Корнієнко зазначив, що ще не читав книги голови КНР Сі Цзіньпіна про державне управління, але нагадав, що її прочитав лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія – за словами Арахамії, ця книга "сильно його вразила".

Контекст:

Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія вважає, що принципи партії монобільшості в Раді та Комуністичної партії Китаю (КПК) багато в чому збігаються, оскільки їхнім девізом є служіння народу. Україна, за словами Арахамії, сподівається перейняти "позитивний досвід Китаю в галузі економічного розвитку", оскільки Китай є для України "прикладом і стратегічним партнером у модернізації країни".

Заява Арахамія з'явилася на тлі скандалу, пов'язаного з можливим тиском Китаю на Україну. За даними агентства Associated Press, Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН з прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу. За даними агентства, Пекін у такий спосіб домагався відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис таки відкликала, але публічно своїх дій не пояснила. Кулеба заявив, що в цій темі в публічному просторі "видна верхівка верхівки айсберга" і що "історія ще не відіграна".

30 червня Україна й Китай підписали міжурядову угоду про співпрацю в галузі будівництва інфраструктури. Київ не розголошував інформації про угоду шість днів. Гонконзьке видання South China Morning Post 5 липня написало, що угоду підписали за кілька днів після відкликання Києвом підпису під заявою щодо ситуації з правами людини в китайській провінції Сіньцзян.

Комуністичну партію Китаю заснували 1921 року, при владі вона перебуває з 1949 року. Із 2012 року партію очолює Сі Цзіньпін (з 2013 року він є головою Китайської Народної Республіки).

За даними Центру економічних і ділових досліджень, який розташований у Великобританії, Китай зараз є другою економікою у світі після США. Але за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж очікували) Китай обжене США й очолить рейтинг.

У 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) і експортувала в Китай (на $7,1 млрд).

Глава МЗС України Дмитро Кулеба зазначав, що 2019 року Китай уперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично в нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом... Але водночас бізнес цвіте яскравим кольором", – цитував його "Укрінформ".

Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини у країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини трапляються й в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно й демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження й інтернет-цензуру.