Гмирін: Амністія капіталів – інструмент латання бюджетних дір

Проєкт закону №5153 про детінізацію доходів і підвищення податкової культури громадян через добровільне декларування активів і сплати одноразового збору в бюджет, який називають "законом про податкову амністію", Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому 15 червня. Документ передбачає проведення одноразового спеціального добровільного декларування активів фізичних осіб у період із 1 липня 2021-го до 1 липня 2022 року.

Гмирін зазначив, що в головних моментах, які визначатимуть перебіг і результат податкової реформи, закон майже не відрізняється від свого початкового варіанта.

"Під амністію підпадатимуть активи, які були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню, але з яких не були сплачені податки і збори та/або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року. Закон встановлює період добровільного декларування таких статків – із 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Право на легалізацію тіньових капіталів матимуть фізичні особи. Але це не стосується громадян, які після 2010 року працювали на державній службі. Декларант повинен буде документально підтвердити грошову вартість об’єктів декларування. Активи кримінального походження під цей закон не підпадають, що цілком логічно", – написав експерт.

Він підкреслив, що парламентарії залишили без змін пункт про обсяги збору під час подання "нульової декларації":

• 5% від валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України, та від майна, зареєстрованого в Україні;
• 9% від валютних цінностей та майна, розміщеного за кордоном;
• 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Гмирін вважає, що зазначені в перших двох пунктах ставки оподаткування занадто високі. На його думку, державі варто було б створити пільгові податкові умови (максимум до 5%) для інвесторів з амністованим капіталом і встановити додаткові преференції для іноземного капіталу під час повернення його у країну.

Водночас він схвально відгукнувся про такий інструмент легалізації як придбання ОВДП, але зазначив, що цінні папери мають бути довгостроковими, а процедура їх купівлі – максимально спрощеною.

Найкритичнішою, на думку аналітика, є норма закону, яка фактично встановлює "презумпцію винуватості" для декларантів. Згідно з документом, осіб, яким нададуть право на легалізацію тіньових доходів, але які не скористаються ним, вважатимуть такими, що не повідомили контрольному органу про відсутність у їхній власності активів, одержаних або придбаних завдяки доходам, із яких не сплачено податків. За словами експерта, декларуючи тіньові доходи, фізична особа юридично визнає себе неплатником податків, водночас держава зможе гарантувати їй захист від переслідувань податкових органів.

У попередній версії законопроєкту пропонували ввести процедуру подання декларації в банк, це дало б змогу забезпечити декларанту належний рівень конфіденційності та захищеності, але в остаточному варіанті закону задекларовані доходи вже визначено як податкову інформацію, написав Гмирін. Його дивує той факт, що об'єктом декларування не можуть бути готівкові кошти.

"Нарешті, закон говорить про амністію капіталів як про одноразову акцію. Але давайте будемо відвертими й відповімо на питання: чи багато знайдеться охочих добровільно юридично визнати себе порушниками (нехай і в минулому) податкового законодавства та ще й заплатити за це 5–9% від задекларованої суми державі? Без законодавчих гарантій захищеності капіталів у майбутньому. Відповідь на це питання очевидна. Тобто закон не спрацює, й амністію доведеться проводити повторно. Це хибний шлях", – заявив юрист.

Гмирін вважає, що за допомогою ухвалених змін уряд розраховує залатати діри в бюджеті.

"Аналізуючи прийнятий законопроєкт, приходжу до висновків, що уряд переслідує короткострокову ціль – залатати діри в бюджеті за рахунок надходження податку від декларування. Це простежується в усіх аспектах законопроєкту – від ставки оподаткування до визначення її об’єкта. Тоді як він мав бути стратегічним, направленим на залучення задекларованих коштів у "білу зону" економіки України, – написав експерт. – Держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально і прозоро буде економічно вигідніше і зручніше, ніж у тіні".

Контекст:

Народний депутат від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев говорив, що цей закон передусім потрібен "для простих громадян", які за 30 років накопичили певні кошти. "Люди накопичили їх з ухиленням від оподаткування. Податкова амністія дає можливість "вийти в білу", завершити практику ухилення від оподаткування і почати своє фінансове життя з нового аркуша", – заявляв нардеп.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що, за підрахунками Міністерства економіки України, 2019 року рівень тіньової економіки становив 29% від обсягу офіційного ВВП, а в I кварталі 2020 року – 31%.

Після ухвалення закону про податкову амністію представник МВФ повідомив, що експерти Фонду аналізують документ щодо неможливості використовувати його для відмивання коштів та корупції.