Харківська правозахисна група заявила, що вбачає ознаки політичного переслідування у справі ексголови НБУ

Автори повідомлення нагадали, що 10 лютого апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила рішення першої інстанції про заочний арешт Шевченка.

Правозахисники проаналізували біографію банкіра з 1995 року й зазначили, що він працював у банках і на державних посадах, перед призначенням на посаду голови НБУ його обрали головою правління "Укргазбанку", внаслідок цього банк увійшов до списку лідерів фінансового ринку України.

"При цьому необхідно мати на увазі, що 20 лютого 2019 року в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, і Національним антикорупційним бюро України було розпочато досудове розслідування щодо невстановлених співробітників "Укргазбанку" щодо розтрати коштів. Однак це не завадило президентові України запропонувати кандидатуру Шевченка для призначення на посаду, а парламенту України – проголосувати за призначення", – наголосили правозахисники.

Вони зазначили, що на посаді голови НБУ Шевченко "запам'ятався українцям як послідовний прихильник зваженої монетарної політики, який збільшив валютні резерви, успішно боровся за рентабельність і прибутковість банків, утримував банківську систему й монетарну політику під час "ковідних" часів і навів лад у сфері небанківських фінансових послуг".

"Але найбільшим випробуванням для Кирила Шевченка стала повномасштабна агресія Російської Федерації проти України, коли Національному банку завдяки заздалегідь продуманій тактиці вдалося утримати банківську й валютну системи. Так, зокрема, журналісти зійшлися на думці, що за сім місяців війни НБУ спромігся не допустити масштабного знецінення гривні, зберіг міжнародні резерви на рівні понад $25 млрд і утримав інфляцію на нижчому рівні, ніж у деяких країнах східноєвропейського регіону. Але у ЗМІ як до 24 лютого, так і після лунали чутки про те, що Шевченка скоро може бути відправлено у відставку, при цьому журналісти сходилися на думці, що головна претензія щодо нього – відсутність побудованого "міцного містка" між НБУ та Офісом президента", – пишуть автори з посиланнями на публікації у ЗМІ.

Ще однією причиною відставки, яку обговорювали в суспільстві, вони "назвали відмову Національного банку від постійної емісії гривні, якої вимагали задля латання дір у державному бюджеті".

"При цьому кримінальне провадження, започатковане задовго до призначення Кирила Шевченка на посаду голови НБУ і про яке знав і президент, коли пропонував парламенту призначити Кирила Шевченка на посаду, і парламент, продовжувало розслідувати НАБУ. Ось як цей факт оцінили журналісти одного з найсерйозніших видань "Дзеркало тижня": "Через два роки і три місяці цю ж справу президент використав для того, щоб дотиснути остаточно і запропонувати Шевченкові піти з посади раніше вручення йому підозри". 4 жовтня 2022 року Кирило Шевченко подав у відставку з посади голови Національного банку України за станом здоров'я", – нагадали правозахисники.

Потім Шевченку склали й надіслали повідомлення про підозру, Рада підтримала його відставку, посаду голови НБУ обійняв Андрій Пишний, якого, як зазначають у ХПГ, називають наближеним до глави Офісу президента.

"Одним із перших рішень, ухвалених НБУ під керівництвом Андрія Пишного, був дозвіл банкам формувати до 50% обов'язкових резервів у держоблігаціях, а не в живих грошах. Ці резерви формуються під кошти, що залучаються на рахунки (населення та бізнесу). Як наслідок, сильніше можуть просісти відсотки по вкладеннях бізнесу і навіть по валютних вкладеннях. Експерти не виключають навіть негативної дохідності за вкладами у доларах та євро. Тобто за їхнє розміщення людям ще доведеться доплачувати банкам", – пишуть автори.

Вони роблять висновок, що у провадженні проти Шевченка є ознаки політичного переслідування.

"З огляду на вищенаведене, Харківська правозахисна група вбачає ознаки політичного переслідування у справі Кирила Шевченка і слідкуватиме за подальшим розвитком подій. Сподіваємось, що державі в цілому та правоохоронним органам зокрема вистачить професіоналізму для уникнення політичного переслідування в Україні", – резюмували в Харківській правозахисній групі.

Контекст:

Шевченко очолював НБУ понад два роки – із липня 2020 року до жовтня 2022-го. 4 жовтня Шевченко заявив, що подав у відставку за станом здоров'я.

6 жовтня НАБУ заявило, що викрило групу колишніх топменеджерів "Укргазбанку", які викрали понад 200 млн грн. Шевченка, який очолював "Укргазбанк" до роботи в НБУ, повідомили про підозру. Того самого дня Верховна Рада підтримала його відставку.

Увечері 6 жовтня Шевченко заявив про політичний тиск і повідомив, що виїхав з України на лікування. Як давно він перебуває за кордоном, ексголова НБУ не повідомив.

24 жовтня НАБУ поінформували, що Шевченка оголосили в розшук, й уточнили – про підозру його повідомляли в особливому порядку, оскільки місцеперебування ексголови НБУ невідоме. Шевченко 8 лютого повідомив у своєму Facebook, що оскаржив оголошення у розшук НАБУ, назвавши його незаконним, і зазначив, що НАБУ й САП відома його адреса "з першого дня перебування в Австрії".

8 грудня ВАКС обрав для Шевченка запобіжний захід у вигляді заочного арешту без права внесення застави.

10 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила понад 40 клопотань захисту й залишила чинним рішення про безстрокове тримання під вартою без права внесення застави ексголови НБУ Кирила Шевченка. Ексголова НБУ у відповідь заявив у Facebook, що "ВАКС остаточно продемонстрував, що метою відкритої справи є не правосуддя, а переслідування як таке".