Кирило Тимошенко: Під'єднання ліжкок до кисню – проблема, яку ми пропустили. Варто було цим займатися в першу чергу G

Заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман визнав, що влада вчасно не зайнялася проблемою забезпечення киснем ліжок для хворих із коронавірусною інфекцією COVID-19.

"Я згоден, що це проблема, яку ми пропустили. Потрібно було цим займатися в першу чергу. Зараз надолужуємо втрачене. Думаю, у нас це вийде", – сказав Тимошенко.

Він зазначив, що в Офісі президента зараз особисто займається цим питанням.

"Я особисто тепер займаюся питанням кисню. Поясню, чому. Не тому, що мені просто захотілося. Міністерство охорони здоров'я, Кабінет Міністрів на закупівлю кисневих станцій, кисневих концентраторів – всього, що пов'язано з киснем, – відправив субвенції в області. Цим фактично займаються глави обласних державних адміністрацій і місцева влада. Тому [як куратор регіонального напрямку в офісі] я змушений займатися тим, щоб вони швидше все це робили", – сказав Тимошенко.

За його словами, ситуація з під'єднанням ліжок до кисню в листопаді істотно покращилася.

"У нас кожен день додається від 3 тис. ліжок із киснем. До цього показники були до тисячі. Тобто ми реально за листопад [поліпшили ситуацію]. У нас є завдання – думаю, ми його виконаємо – до 20 грудня забезпечити 80% ліжок киснем. Зараз цей показник практично 50%, і ми його збільшуємо. Він не збільшується так швидко, як нам хотілося б, тому що ми ліжка додаємо. Збільшуємо ліжка, зменшується відсоток [ліжок] із киснем, тому що це одночасний процес", – пояснив він.

Журналістка запитала, чому влада не займалася цим питанням улітку, коли ситуація із поширенням коронавірусу була стабільнішою, і хто відповідальний за провал.

"Це солідарна відповідальність. Тому що МОЗ відповідальне за боротьбу із коронавірусом, але у зв'язку з тим, що у нас іде децентралізація (а вона передбачає відповідальність на місцях), – [з'являється] двовладдя. До чого в підсумку це призводить? Немає відповідального, того, хто один відповідає за весь процес. Саме в цьому була вся проблема. Тому спільно з Міністерством охорони здоров'я почали все це поєднувати воєдино. Я займаюся регіональною політикою тепер, МОЗ централізовано відповідає за боротьбу із коронавірусом, ми з'єднали все це воєдино і почали пушити цю тему і швидко здійснювати закупівлю і установку кисневих станцій", – сказав Тимошенко.

Він зазначив, що, коли вникнув у проблему, виявив багато проблем – наприклад, із тим, що контракти на установку кисневих станцій в регіонах уклали лише на наступний рік.

"Насправді багато було проблем, коли ми туди закопалися. Наприклад, були контракти у багатьох областей на установку кисневих станцій в лютому. А є ж розуміння у будь-якої розсудливої людини, що якщо немає кисневих станцій в тій кількості, яка потрібна, то значить, потрібно зараз купувати концентратори, укладати контракти на установку кисневих станцій якомога швидше, перевозити концентратори до інших лікарень, коли у тебе вже там встановлена киснева станція", – сказав Тимошенко.

Він припустив, що через цю проблему можуть бути кадрові перестановки.

"Я думаю, що будуть зроблені висновки. Не можу назвати прізвища [відповідальних], бо не я приймаю ці рішення за підсумком. Це рішення президента, Кабінету Міністрів та інших структур, які можуть бути причетні до того, що влітку ми це не зробили", – відповів Тимошенко.

Водночас він підкреслив, що з подібною проблемою зіткнулася не лише Україна.

"Хочу зазначити, що проблема із киснем не тільки у нас. Давайте згадаємо, що було навесні з [апаратами] ШВЛ, всі країни бігали і шукали їх. Їх не було не тільки в Україні. Їх не було ні у кого в такій кількості, яка необхідна для боротьби з коронавірусом. Потім виявилося, що [апарати] ШВЛ необхідні для малого відсотка населення. Чому ми розуміємо, що така ж ситуація у світі? Тому що черга на кисневі станції, які не випускають в Україні, це імпорт, така ж, як навесні була на апарати ШВЛ. Про якісь поставки [можна домовитися] на кінець січня, а так – лютий, березень. один в один ситуація. Це стосується не тільки України. Всі країни зараз стоять в черзі за кисневими станціями", – повідомив представник Офісу президента.

Інтерв'ю з Тимошенком вийде сьогодні на YouTube-каналі "Алеся Бацман". Трансляція розпочнеться о 18.00

Спалах коронавірусної інфекції стався наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.

За даними ВООЗ, більшості пацієнтів (приблизно 80%), хворих на COVID-19, не потрібна госпіталізація. Приблизно у 15% пацієнтів розвивається серйозна форма захворювання, за якої потрібен кисень, а у 5% – вкрай важка форма, що вимагає лікування у відділеннях інтенсивної терапії. COVID-19 може спричиняти тяжкі ускладнення, серед яких дихальна недостатність, гострий респіраторний дистрес-синдром, сепсис, тромбоемболія, ураження серця, печінки або нирок.

За інформацією американського Університету Джонса Гопкінса, який відстежує поширення коронавірусу в світі, COVID-19 вже підтвердили у 60,4 млн осіб, із них 1,4 млн померли, а 38,8 млн одужали. Водночас у ВООЗ припускають, що насправді коронавірусом у світі могло заразитися удвадцятеро більше людей, ніж виявили досі.

В Україні коронавірусом, за офіційними даними, інфікувалося 677 189 осіб, зокрема 15 331 – протягом останньої доби. 11 717 хворих померли, а 317 395 одужали.

Станом на початок цього тижня в Україні підготували 53 445 ліжок для хворих на COVID-19, водночас у лікарнях перебувало 27 792 пацієнти. До кисню, за даними Міністерства охорони здоров'я, під'єднали 25 996 ліжок, 12 168 з них були вільні. У деяких регіонах, наприклад, у Києві, Черкаській та Харківській областях, ліжок із підведеним киснем недостатньо, зазначали у відомстві.