Клімкін: Розірвання договору із РФ щодо Азовського моря не є панацеєю
Договір України з РФ про використання Азовського моря буде розірвано "в осяжній перспективі", заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Розірвання Договору з Росією про співробітиництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки від 2003 року не допоможе зупинити дії РФ. Про це в інтерв'ю "Цензор.НЕТ", яке вийшло 21 лютого, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Він заявив, що договір буде розірвано "в осяжній перспективі".
"Тоді, коли після слухань у нас буде цілком зафіксована юридична позиція і будуть вирішені питання по міжнародному арбітражу. Якби ми розірвали його раніше, Росія б використала це для послаблення нашої юридичної позиції. Але розірвання договору по Азову не є панацеєю. Це теж потрібно розуміти. Те, що відбувається навколо російської узурпації прав стосовно Керченської протоки та повзучої окупації Азовського моря, має відповідь, тільки якщо ми працюємо одночасно у трьох сферах: безпековій, економічній та юридичній. Так само, як і рішення щодо Донбасу тільки у безпековій сфері не має сенсу", – сказав міністр.
Договір 2003 року про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки передбачає, що це море, яке є внутрішніми водами України і РФ, розділяється лінією державного кордону відповідно до угоди між сторонами. Згідно з документом, торгові судна і військові кораблі, а також інші державні судна під прапором РФ чи України, які експлуатують із некомерційною метою, мають в Азовському морі та Керченській протоці свободу судноплавства. Угоду про розмежування моря лінією держкордону так і не було підписано.
У квітні 2018 року російські прикордонники почали зупиняти судна в Азовському морі. Загалом РФ затримала сотні іноземних суден, які прямували в українські порти. Крім того, Росія збільшила чисельність своїх надводних сил в Азовському морі.
Європейський парламент 25 жовтня ухвалив резолюцію, у якій висловив занепокоєність через порушення Росією міжнародного права в Азовському морі. У документі засуджено надмірну активність РФ із перевірки комерційних суден в акваторії Азова, як українських, так і третіх країн, зокрема тих, що йдуть під прапорами держав ЄС.
Ситуація ускладнилася після того, як 25 листопада РФ обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які збиралися пройти через Керченську протоку в Азовське море.
Наприкінці листопада Росія обмежувала рух через Керченську протоку, у зв'язку з чим українські порти Маріуполь і Бердянськ було фактично заблоковано для заходу і виходу суден.
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" повідомило, що через блокаду Росією торговельних суден у Керченській протоці у 2018 році порт зазнав збитків на $4 млн.