Коболєв: За останній час усі ми стали свідками масових скарг бізнесу на тиск із боку правоохоронців

"За останній час всі ми стали свідками масових скарг бізнесу на тиск із боку правоохоронців. Затримання й суд над власником інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорем Мазепою зробив нерв більш публічним. Через мою підозру НАБУ, де детективи дотепер не можуть визначитися у кваліфікації, я почав активно цікавитись перебігом інших кримінальних справ. За останній рік безліч разів доводилося спілкуватися зі стороною захисту в багатьох економічних справах, де відсутні хабарі, але підзахисним інкримінується нанесення збитків державі або третім особам", – зазначив він.

За словами Коболєва, усі такі справи мають різну фабулу, перебувають на різних процесуальних стадіях, але мають яскраво виражені спільні риси.

"Перша – це аутсорс процесу формулювання фабули справи. Для доведення факту порушення закону слідчі та прокурори використовують висновки експертів. Експертиза – це база. Вона є ключовим елементом усього ланцюжка слідчо-прокурорських трюків. Без неї все сиплеться. Важливо розуміти, що експерти не є працівниками слідчого органу чи прокуратури. Ці люди залишаються повністю поза кадром. Зазвичай вони не приходять на суди на етапі досудового розслідування, їм не потрібно давати додаткових коментарів, щоб хоч якось обґрунтувати свою ж "роботу". А саме їхній експертний висновок є ключовим аргументом для оголошення підозри!" – підкреслив ексчиновник.

Він додав, що експертиза допомагає слідчим і прокурорам перекласти відповідальність на експертів.

"Друга – це зміна "правил гри" заднім числом. Завжди підступно й неочевидно. Про що мова? Отриману експертизу, про яку згадував вище, не вигідно застосовувати для "запобігання злочину". Тому слідчі та прокурори можуть зачекати, скільки потрібно, аби обʼєкт їхнього інтересу розбудував більш пристойний бізнес із більшим прибутком. Коли "клієнт достатньо дозріє", власнику приносять експертизу, яка стверджує, що в минулому, наприклад, 10 років тому, хтось порушив закон у питанні, яке має суттєве значення для існування такого бізнесу", – пояснив Коболєв. 

Третьою ознакою він назвав визначення підозрюваного.

"У питанні, кого обрати жертвою, правоохоронні органи нічого не обмежує. Навіть якщо бізнесмен не мав жодного стосунку до дій, які, на думку експертів, порушували закон, його завжди можна запідозрити у впливі на тих, хто начебто "здійснював неправомірні дії". А яким чином – це вже потік фантазії. Зазвичай слідчі та прокурори відмежовуються, що "суд розбереться", або вживають завчену сентенцію: "Я глибоко переконаний", – зазначив ексголова правління "Нафтогазу України".

Четверта ознака, на його думку, – це арешт і призначення застави невиправдано великого розміру.

"Після предʼявлення підозри на базі перелічених вище трюків висувається підозра. На її підставі слідчі та прокурори вимагають арешту підозрюваного, мотивуючи це ризиками, які вони не можуть обґрунтувати доказами. Але стоп! Оскільки є експертиза, то "людина точно в чомусь винна". І закінчується все пропозиціями застави. Це окремий розділ математики, який науковці ще не змогли відкрити людству. Часом здається, що представники органів називають випадкові цифри: 300 млн, 400 млн, 500 млн, 1 млрд. Чому така пропозиція застави? Звідки такі цифри? Відповідь, на жаль, не розкриває сутності цієї вселенської таємниці – "суд розбереться", – підкреслив він.

Кінцевою метою в таких справах може бути хайп, виконання замовлень, намагання заробити або всі три чинники одразу, зазначив Коболєв і назвав такий підхід продовженням радянських практик, коли до СІЗО можна було відправити будь-кого.

"Бентежить, що такі методи застосовують саме зараз. У час великої війни з Росією. Так, війна є приводом для збільшення ролі силових структур і зменшення свобод громадян. Це війна, і це логічно. Але вона точно не може бути виправданням для подібних дій у стилі брежнєвської епохи. Радянські методи правосуддя повертають нас у "совок". Крокуючи вперед, неможливо дивитися назад. Так можна зламати щось дуже важливе", – вважає він.

Контекст:

18 січня агентство "Інтерфакс-Україна" повідомило, що Державне бюро розслідувань затримало Мазепу на кордоні з Польщею в пункті "Медика – Шегині".

За даними поліції, Мазепу підозрюють в організації схеми незаконного заволодіння землею Київської ГЕС.

"Силовики без ухвали суду провели обшук автомобіля. Також й інші слідчі дії були проведені без допуску до них адвоката, хоча останній прибув на місце події", – заявили в компанії Concorde Capital. Там також наголосили, що раніше Мазепа часто їздив за кордон у робочих і волонтерських справах і про цей виїзд він повідомив слідчих і правоохоронні органи.

19 січня Печерський районний суд Києва відправив Мазепу під арешт до 27 лютого з можливістю внесення застави в розмірі 349 млн грн. Тієї самої ночі суд заарештував і його брата Юрія, який є одним із чотирьох затриманих у справі. 23 січня Мазепа вийшов під заставу з-під арешту.

"РБК-Україна" пише про арешт іще двох фігурантів справи. Одному призначили заставу в розмірі 20 млн грн, а іншому – 45 млн грн.