Комітет із питань нацбезпеки рекомендує Раді ухвалити в цілому законопроєкт про олігархів. У нього внесли правки перед другим читанням

"Розглянули на комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки антиолігархічний законопроєкт до другого читання – рекомендували парламенту прийняти в цілому", – написала Безугла.

Голова фракції "Голос" Ярослав Железняк у Telegram-каналі уточнив, що під час підготовки законопроєкту до другого читання профільний комітет вніс тільки 13 із поданих понад 1200 поправок. За те, щоб рекомендувати законопроєкт до другого читання, голосувало 10 нардепів з 11 – усі, окрім Сергія Рахманіна ("Голос").

Він також зазначив, що, згідно з рішенням комітету, Верховній Раді рекомендовано розглядати законопроєкт за новою спецпроцедурою, "тобто без права депутатів поставити свої правки в залі". "Це буде грубе порушення регламенту", – вважає Железняк.

За словами Железняка, комітет погодив для передання в сесійну залу редакцію документа, про яку він розповідав напередодні у Facebook, за винятком однієї правки, що виявилася технічною помилкою.

У текст законопроєкту додали новий суб'єкт – "представник олігарха": особа, яка проводить зустрічі (бесіди) з публічними службовцями від імені та/або в інтересах олігарха.

Додали пояснення, що таке "ознака участі в політичному житті". Це виплата грошових коштів, здійснення робіт, надання товарів або послуг на користь учасників політичної агітації, мітингів або демонстрацій із політичними вимогами або членів їхніх сімей.

Рішення, кого визначати олігархом, ухвалюватиме, як і в першому читанні, РНБО. Але додано обов'язок викликати потенційних олігархів на засідання РНБО, обов'язок членів РНБО аргументувати, чому вони зараховують людину до олігархів, і розглядати заперечення самих олігархів.

Водночас Железняк зазначив, що формально комітет урахував правку №399 спікера Ради Дмитра Разумкова, який запропонував замінити РНБО на Нацагентство з питань запобігання корупції, "але у фінальному тексті нічого такого немає".

У реєстрі олігархів тепер буде також інформація про юридичних осіб, бенефіціаром яких є олігарх, і про осіб та партії, на політичну діяльність яких олігарх давав гроші.

Олігархам, згідно з документом, заборонено фінансувати будь-яку політичну агітацію, проведення мітингів або демонстрацій із політичними вимогами та гаслами.

Уточнюють, що контактом з олігархом, серед іншого, вважають телефонну розмову.

Обов'язок декларувати контакти з олігархом поширено на керівників держпідприємств, голову АРМА, держслужбовців категорії "б", патронатних службовців ОП, ВРУ (зокрема, помічників депутатів).

Додано підставу для звільнення голови АМКУ, держуповноважених АМКУ, голови та заступників голови ФДМ, генпрокурора і його заступників. Тепер цих посадових осіб можна буде звільнити за неподання або несвоєчасне подання декларації про контакт з олігархами.

Уточнено, що декларації про контакти з олігархами подаватимуть від дня набуття законом чинності, але протягом 14 днів від дня введення його в дію.

Контекст:

Законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" подали на розгляд Верховної Ради 2 червня.

Згідно із проєктом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року постійно підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовцям потрібно буде повідомляти про контакти з олігархами, а самим бізнесменам – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.

Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні на позачерговому засіданні 1 липня. Партія "Слуга народу" анонсувала не менше як сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що якщо в парламенті саботуватимуть законопроєкт про олігархів, то питання винесуть на всеукраїнський референдум.

Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в липні повідомляв, що Рада розпочне розгляд законопроєкту про деолігархізацію після канікул. Канікули в Раді вже завершилися.

2 вересня уповноважена Верховної Ради із прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.

Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення спікера Верховної Ради України Дмитра Разумкова із проханням оцінити законопроєкт про олігархів.