"Законопроєкт, який, сподіваюся, не стане законом, хоча є всі підстави вважати, що за нього набирається відповідно голосів. Хіба що реакція притомних людей у західному світі і, можливо, негативна реакція Венеціанської комісії, скажімо так, змусить переглянути цю точку зору", – сказав політик.
Рахманін переконаний, що без висновків Венеціанської комісії парламент розглядати цей законопроєкт не має.
"Я б на місці верховної влади і президента, як ініціатора цього законопроєкту, все-таки дочекався б висновків Венеціанської комісії. Якщо говорити про якісь чутливі законопроєкти, то використання рекомендацій Венеціанської комісії, скажімо так, бажані", – зазначив Рахманін.
Він назвав проєкт закону про олігархів піаром чинної влади.
"Яким чином це може примусити олігархів буде соціально відповідальними, про що неодноразово говорив президент, я особисто не знаю. Цей законопроєкт – він почасти про піар, почасти про публічне приниження", – вважає нардеп.
Контекст
Законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" подали на розгляд Верховної Ради 2 червня.
Згідно з проєктом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію у Національне агентство з питань запобігання корупції.
Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні на позачерговому засіданні 1 липня. Партія "Слуга народу" анонсувала не менше як сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що якщо у парламенті будуть саботувати законопроєкт про олігархів, то питання буде винесено на всеукраїнський референдум.
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія у липні повідомляв, що Рада приступить до розгляду законопроєкту про деолігархізацію після канікул. Канікули у Раді вже завершилися.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
За передання законопроєкту Венеціанській комісії висловився експрем'єр Швеції Карл Більдт, а також заступник голови консультативної місії ЄС в Україні Фредрік Весслау.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) ухвалила до розгляду звернення спікера Верховної Ради України Дмитра Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
Експерт Atlantic Council, шведсько-американський економіст Андерс Аслунд на форумі YES Brainstorming у Києві 11 вересня розкритикував законопроєкт про деолігархізацію. Старший науковий співробітник Інституту Гувера (Стенфордський університет) Ніл Ферґюсон зазначив, що цей проєкт закону про олігархів "створює для України небезпечний прецедент, який нічим добрим не закінчиться".
+3 Київ
