Конкурсна комісія рекомендує Зеленському призначити директором ДБР Сухачова

За відповідне рішення проголосувало п'ятеро із шести членів комісії:

• проректорка Академії адвокатури України Аліна Бірюкова;
• завідувач кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олександр Головко;
• професорка кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Кучинська;
• завідувачка кафедри судоустрою та прокурорської діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Лідія Москвич;
• завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Національної академії правових наук Василь Нор.

Утримався лише юрист, колишній член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Козлов.

Загалом у комісію мало входити дев'ять осіб. Але міжнародні організації так і не делегували до неї своїх членів.

"Міжнародники, що мали бути делеговані через Кабмін, просто відмовилися брати участь у цьому фарсі. Відповідні процедури визначення міжнародних організацій, що співпрацюють з Україною у сфері кримінальної юстиції (антикорупції), мали провести в МЗС, визначивши ці структури. Місія Кабміном провалена", – написав у Facebook юрист, засновник організації StateWatch Олександр Лємєнов.

У підсумку, зазначив він, п'ятьох із шести членів комісії, яких делегували президент та Верховна Рада, контролює Офіс президента.

Загалом документи на конкурс, за даними Bihus.info, подало 11 осіб, із них до конкурсу допустили сімох кандидатів.

У фінальну частину конкурсу вийшло троє претендентів: Сухачов, а також двоє його підлеглих: керівник і заступник керівника управління із забезпечення особистої безпеки ДБР Олександр Козленко та Сергій Мережко. 30 грудня комісія проводила з ними співбесіди.

Козленко та Мережко, згідно з рішенням комісії, не відповідають критеріям доброчесності (до них були питання щодо доходів та майна). П'ятеро із шести членів комісії вирішили, що цьому критерію відповідає лише Сухачов, як і критерію професійної компетентності.

Під час співбесіди Козлов запитав у Сухачова про нерухомість, якою він користується, зокрема про квартиру в Києві площею понад 100 м&³2; (її 2010 року придбала теща в.о. директора ДБР). Сухачов розповів, що теща придбала житло, оскільки хотіла продовжити роботу у столиці, але "у неї змінилися життєві обставини", і зараз у цій квартирі живе він із сім'єю. Окрім того, Козлов запитав, чому Сухачов отримав службову квартиру в Києві площею 41,7 м&³2;, якщо він ніколи в ній не жив. Сухачов відповів, що отримав житло законно, коли служив у СБУ, оскільки не мав власного, а 2017 року його приватизував.

"[У службовій квартирі] я не проживав, тому там немає ремонту поки що... Якщо у матері моєї дружини виникне бажання переїхати до Києва, будемо вирішувати разом із дружиною, яким чином ми будемо створювати умови для проживання членів моєї сім'ї в іншій квартирі, тому що вона [службова] дуже маленька для нас сьогодні, – сказав Сухачов. – Навіщо її треба було отримувати? Дивіться, я не знав... І наразі сьогодні не вирішено питання остаточно щодо переїзду матері моєї дружини до Києва. Це відкрите питання. Я реалізовував своє право, я не ініціював цього питання. Житлово-будівельна комісія СБУ самостійно прийняла рішення, тому що я перебував на черзі на отримання житла. Але я хочу сказати, що на той час я мав право на двокімнатну квартиру, але... я надав перевагу іншим працівникам і отримав однокімнатну квартиру".

Окрім того, Козлов сказав Сухачову, що, проаналізувавши його оцінки під час навчання у виші, дійшов висновку, "що або він не дуже любив право, або право не дуже любило його, у тому числі кримінальний процес". "А зараз ви доктор наук. Коли стався перелам, скажемо так?" – запитав Козлов.

Сухачов попросив "більш детально" поставити запитання. Козлов сказав, що не може цього зробити, оскільки дані про освіту – закрита інформація, і запитав, чи може кандидат "бути настільки хоробрим", щоб розповісти, як він навчався у виші. Сухачов сказав, що Козлов "перебирає на себе функцію слідчого", і не відповів на запитання.

Пізніше інші члени комісії зазначили, що оцінки Сухачова в академії – не показник, у їхній викладацькій кар'єрі було багато прикладів, коли великих успіхів досягали студенти, які не були відмінниками.

Тепер комісія внесе президенту подання для призначення відібраного кандидата на посаду. Відповідно до закону про ДБР, директора бюро призначають на п'ять років. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду більше ніж два строки поспіль.

Контекст:

Державне бюро розслідувань розпочало роботу 27 листопада 2018 року. Відомство займається розслідуванням кримінальних правопорушень, які вчинили високопосадовці, зокрема президент, прем'єр-міністр та народні депутати, правоохоронці, посадові особи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Першим директором ДБР був Роман Труба, який обіймав посаду з листопада 2017 року до грудня 2019 року. Після цього відомство у статусі в.о. директора очолювали Ірина Венедіктова, Олександр Бабіков, Олександр Соколов та Сухачов. Сухачов виконує обов'язки голови відомства з вересня 2020 року.

Сухачов народився 1978 року в Харкові. 2000 року закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "правознавство". Доктор юридичних наук, заслужений юрист. Після закінчення вишу працював у СБУ, Генеральній прокуратурі, Службі зовнішньої розвідки. У серпні 2020 року його призначили заступником директора ДБР.

У вересні 2021 року, відповідаючи на запитання журналістів, наскільки ДБР самостійне і чи телефонує йому особисто Зеленський, сказав, що хоча з главою держави має прямий канал зв'язку, "президент жодного разу ще не дзвонив".