Кравчук про історичну суперечку між Польщею та Україною: Не треба визначати нашу внутрішню політику
Колишній президент України Леонід Кравчук висловив думку, що Польща звикла бути "вчителем" для України, але для гарних відносин сторони повинні бути рівноправними.
Україна і Польща не мають права втручатися у внутрішні справи одна одної і мусять поважати міжнародне право. Про це заявив колишній президент України Леонід Кравчук під час Балтійсько-Чорноморського форуму в Києві, який транслює телеканал "112 Україна".
"І Україна, і Польща мають керуватися міжнародним правом і не втручатися у внутрішні справи одна одної. Не може бути такого становища, щоб одна країна брала на себе роль "учителя", як це робить Польща, а інша країна – "учня" (такою роблять Україну). І кажуть, що Україні треба робити. Кого називати героєм, кого антигероєм, які вулиці перейменовувати, які ні. Слухайте, це пряме втручання у внутрішню політику і життя України", – підкреслив Кравчук.
На його думку, поляки звикли бути "вчителями" для українців.
"Я народився в Польщі, на території, яка тоді була територією Польщі (село Великий Житин Рівненської області, тоді – Волинське воєводство Польщі.– "ГОРДОН"). І, вибачте, мого батька і мою матір, які тоді працювали на осадників (переселенці, громадяни Речі Посполитої, які отримали після закінчення радянсько-польської війни і пізніше земельні наділи на територіях Західної України і Західної Білорусі. – "ГОРДОН"), поляки інакше як "хамами" і "бидлом" не називали. Вони звикли бути "вчителями". І ми раділи тому, що Польща нас кудись веде. Ми Польщу вважали своїм поводирем", – зазначив екс-президент.
Він додав, що для гарних відносин сторони повинні бути рівноправними.
"І не треба визначати нашу внутрішню політику", – підкреслив Кравчук.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть можливості в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди.
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
19 лютого стало відомо, що опозиційна "Громадянська платформа" підготувала зміни в польський закон про Інститут нацпам'яті.