Кремль, по суті, завершує аншлюс Білорусі – Резніков
"Лукашенко перекриває кордони, Кремль, по суті, завершує аншлюс із Білоруссю, і команду закриття кордону з Україною Лукашенко зараз виконуватиме", – сказав Резніков.
Про це він заявив у контексті розмови про зміну майданчика для перемовин тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі.
"Сьогодні події в Білорусі, у Мінську... Усі розуміють, що ніхто туди не поїде, ніяких перемовин там, тому що в нас немає довіри. [...] Пошук нового майданчика – навіть чисто географічно... Що це буде – я не знаю. Це може бути від Відня до Гельсінкі й Женеви. Треба розуміти, що росіяни мають погодитися на це місце", – зазначив Резніков.
Віцепрем'єр додав, що Вільнюс, як і Варшава, можуть не влаштувати РФ, Казахстан як майданчик для перемовин логістично незручний.
"Дуже тривалий переліт для всіх. Хоча казахський уряд готовий прийняти. Тому треба шукати ближче: дві – дві з половиною години перельоту", – додав Резніков.
Контекст:
Колишній депутат Держдуми РФ, бізнесмен Ілля Пономарьов вважає, що РФ завершить приєднання Білорусі до 2024 року і ситуація "пройшла точку неповернення".
Росія і Білорусь понад 20 років ведуть перемовини про створення Союзної держави. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою і Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.
Наприкінці 2018 року видання "Московский комсомолец" написало, що Лукашенко, який із 1994 року перебуває при владі в Білорусі, на перемовинах із Путіним погодився на уніфікацію законодавства із РФ, створення єдиного парламенту, кабінету міністрів та інших органів влади, перехід на спільну символіку і єдину валюту.
У квітні 2019 року тодішній прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв сказав, що Білорусі надійшли від Москви пропозиції щодо подальшої інтеграції з Росією в межах Союзної держави.
Лукашенко говорив, що Білорусь не збирається входити до складу інших держав, "навіть братньої Росії", і що він не хоче увійти в історію як останній президент Білорусі.
За даними агентства Bloomberg, Путін запропонував змінити конституцію РФ щодо занулення своїх президентських строків після того, як Лукашенко відмовився створювати Союзну державу.
17 квітня 2021 року Лукашенко заявив, що ухвалив рішення, яке "буде одним із принципових за чверть століття президентства".
У березні 2020 року Держдума РФ підтримала поправку про занулення президентських строків Путіна, що дасть йому змогу залишитися при владі після 2024 року, коли спливає його четвертий президентський строк. Отже, він зможе обіймати посаду президента до 2036 року, коли йому виповниться 84 роки.
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. людей.
Перемовини про врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
Про відмову від Мінська як майданчика для перемовин у ТКГ українська влада почала говорити після початку політичної кризи в Білорусі.