Кризи в польсько-українських відносинах немає – заступник глави МЗС Польщі
У польсько-українських відносинах спостерігається тісне військове і військово-технічне співробітництво, стверджує заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький.
Кризи у відносинах між Польщею та Україною не існує, заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький під час конференції “Російська агресія в Україні. Баланс та перспективи", яка проходила 26 лютого у Варшаві. Про це повідомляє агентство "Укрінформ".
"Ми часто чуємо у ЗМІ про кризу в українсько-польських відносинах, якої немає", – зазначив Ціхоцький.
Він підкреслив, що Польща бере участь у відновленні нормального життя на Донбасі, зокрема, має найбільше, після Великобританії, представництво у спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ (понад 40 осіб).
За його словами, Варшава також інвестує в розвиток малого бізнесу на сході України, у відновлення зруйнованих шкіл у регіоні.
Ціхоцький підкреслив, що в польсько-українських відносинах спостерігається тісне військове і військово-технічне співробітництво – "братерство по зброї".
Заступник глави МЗС Польщі назвав "багатонадійними" перспективи існування спільної польсько-литовсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг).
Ціхоцький додав, що Варшава ніколи не сприйме аргументу про необхідність ослаблення тиску на Росію, оскільки Україна нібито ніколи не стане членом Євросоюзу й НАТО.
Низка історичних питань останнім часом стала джерелом напруженості між країнами.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку та ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати до країни українцям, які демонструють антипольські погляди.
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.