КСУ змінив порядок денний і розгляне подання щодо норм Конституції про землю, у Раді заявили про порушення процедури
Конституційний Суд України 2 листопада скасував заплановані збори суддів і змінив порядок денний, порушивши "всі процедури", заявив перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Конституційний Суд України скасував заплановані на 2 листопада збори суддів КСУ, поінформувала пресслужба суду.
На сайті суду опублікували новий проєкт порядку денного, згідно з яким сьогодні Велика палата КСУ продовжить розгляд лише одного питання – подання 46 народних депутатів, що стосується тлумачення поняття землі як національного багатства (закрита частина засідання).
У проєкті порядку денного, оприлюдненому 31 жовтня, засідань на 2 листопада не планували. На 11.00 було призначено збори суддів.
Як передає кореспондент видання "ГОРДОН", перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук на погоджувальній раді парламенту заявив, що КСУ вніс зміни до порядку денного з порушенням процедури.
"Сьогодні об 11.00 були скасовані загальні збори суддів. І було із порушенням всіх процедур змінено порядок денний роботи КСУ. Станом на 12.00 почнеться пленарне засідання Великої палати КСУ, де буде продовження розгляду справи за конституційним поданням 46 нардепів щодо офіційного тлумачення положень першого речення ч. 1. ст. 13 ч. 1. ст. 14 Конституції України – це що стосується тлумачення по землі", – сказав він.
Стефанчук закликав парламент зайнятися питанням доукомплектування КСУ і заповнити вакансії, які призначають за квотою Ради.
У першому реченні ч. 1 ст. 13 Конституції йдеться, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які розташовані в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. У ч. 1 ст. 14 Конституції вказано, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави
Конституційне подання, розгляд якого КСУ вирішив продовжити сьогодні, подали в листопаді 2019 року. Його автори, крім іншого, вважають, що "будь-які питання, які стосуються землі як об'єкта власності українського народу, основного національного багатства, не можуть вирішуватися поза його волею", а український народ має право реалізувати своє право власності на землю в контексті ч. 1 ст. 13 Конституції на референдумі.
Із 2002 року в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
У ніч на 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому проєкт закону №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".
Відповідно до закону, ринок землі в Україні має запрацювати з 1 липня 2021 року. До 2023 року землю зможуть купувати тільки громадяни України, але не більше ніж 100 га землі в одні руки, із 2023 року землю дозволять купувати юридичним особам – резидентам України (не більше ніж 10 тис. га в одні руки). Чи продавати землю іноземцям, українці вирішать на референдумі.
За законопроєкт у другому читанні віддало свої голоси 259 народних депутатів за мінімально необхідних 226. "За" проголосувало 206 депутатів із фракції "Слуга народу", 23 – із "Європейської солідарності", 13 – із "Голосу", 12 – із групи "Довіра", а також п'ятеро позафракційних. Не голосували "Батьківщина", "Опозиційна платформа – За життя" і група "За майбутнє".
28 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про відкриття ринку землі.
4 травня у КСУ надійшло подання 48 нардепів із проханням перевірити конституційність закону. 14 травня аналогічне подання зробило 53 нардепи. Суд об'єднав їх в одне провадження.