Кулеба має намір домовитися про підтримку НАТО в разі загострення на Донбасі
Про це він розповів в ефірі каналу ICTV 12 квітня.
Кулеба зазначив, що зараз усі зусилля партнерів Києва "спрямовані на те, щоб довести до РФ нерозсудливість її подальшої збройної ескалації проти України".
"Ми зараз перебуваємо в тій фазі, коли мають бути максимальні вербальні сигнали по всіх каналах до РФ. І Німеччина, і Франція ці сигнали надсилають", – сказав глава МЗС, зазначивши, що може настати фаза, коли висловлювання занепокоєння буде вкрай недостатньо.
"Тому вже зараз треба говорити про те, якою практичною може бути підтримка України в разі (ми робимо все для того, щоб цього не допустити) масштабного збройного загострення", – додав міністр.
Ведучий уточнив, чи сподівається Кулеба отримати практичну підтримку в разі такого загострення.
"Ми не у прямому ефірі повинні це все обговорювати, але мій візит до Брюсселя пов'язаний саме з цим. Ми будемо тут дякувати партнерам по НАТО за вербальні сигнали, які пролунали, а також будемо говорити про дуже конкретні речі", – відповів глава МЗС.
13 квітня у Брюсселі відбудеться позачергове засідання комісії Україна – НАТО, яке скликали на вимогу України через загострення Росією безпекової ситуації уздовж російсько-українського кордону і в тимчасово окупованому Криму.
Також Кулеба у Брюсселі зустрінеться з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом і, ймовірно, з главою Держдепартаменту США Ентоні Блінкеном.
Контекст:
2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного й усеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Прессекретарка президента України Юлія Мендель розповіла 11 квітня, що цьогоріч уже загинуло 26 українських військовослужбовців, після цього загинуло ще двоє.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території шляхом введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою за останні роки.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною – найбільша з 2014 року.
Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес припускає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
Мендель 12 квітня повідомила, що на східному кордоні з Україною РФ розмістила понад 40 тис. військовослужбовців, стільки ж російських військових перебуває в окупованому Криму.