+9 Київ
Ескалація Росією ситуації на Донбасі є наймасштабнішою за останні роки. Про це йдеться в заяві міністра закордонних справ України Дмитро Кулеби, опублікованій 1 квітня на сайті МЗС України.
Він зазначив, що Україна і її партнери констатують системне загострення Росією ситуації з безпекою в Донецькій та Луганській областях і в окупованому Криму на тлі небажання Російської Федерації підтвердити свою прихильність до режиму припинення вогню.
"Нинішня ескалація з боку РФ є системною і наймасштабнішою за останні роки. Своїми діями Росія завела ситуацію у глухий кут, вихід із якого лише один – дипломатія. Москва має припинити військове нагнітання, негайно і беззастережно підтвердити свою відданість політико-дипломатичному врегулюванню і режиму припинення вогню", – ідеться в заяві.
Кулеба сказав, що Україна разом із Німеччиною та Францією як посередниками в нормандському форматі роблять усе можливе, щоб спонукати Росію до конструктивного перемовного процесу.
"Інші наші партнери, зокрема США, Канада, Великобританія, НАТО, також виступають за продовження Росією переговорів. Яку б дезінформацію не поширювала Росія, запевняю: Україна надаватиме пріоритет політико-дипломатичним шляхам урегулювання, адже мир і життя людей є фундаментальною цінністю для нашої держави", – підкреслив міністр.
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
Зокрема, 26 березня 2021 року в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях, унаслідок чого загинуло четверо військовослужбовців, включно з підполковником Сергієм Ковалем, ще двоє дістали поранення. У день обстрілу штаб ООС повідомляв, що окупанти вели вогонь із мінометів, великокаліберних кулеметів і автоматичних станкових гранатометів.
30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму.
"Очікується додаткове зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, які в сукупності з наявними розгорнутими силами і засобами поблизу державного кордону України створюють загрозу воєнній безпеці держави", – сказав він.
Хомчак наголосив, що українські військові готові дати адекватну відповідь "як у разі ескалації в зоні ООС, так і у випадку ускладнення військово-політичної, воєнно-стратегічної обстановки навколо України".
Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що переміщення російських військ територією РФ не має непокоїти інші держави, і це ніяк не загрожує їм.
31 березня російська делегація у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі проігнорувала пропозицію голови української делегації у ТКГ Леоніда Кравчука про припинення вогню з 1 квітня.
За інформацією заступника глави Офісу президента України Романа Машовця, від початку 2021 року російсько-окупаційні війська порушили режим тиші на Донбасі понад 570 разів.
