ТКГ з урегулювання конфлікту на Донбасі не досягла згоди про припинення вогню з 1 квітня

ТКГ з урегулювання конфлікту на Донбасі не досягла згоди про припинення вогню з 1 квітня

Російська сторона не підтримала пропозиції української делегації у ТКГ з урегулювання конфлікту про припинення вогню на Донбасі


Фото: EPA
Засідання тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі 31 березня відбулося на рівні голів делегацій.

Російська делегація у тристоронній контактній групі (ТКГ) з урегулювання конфлікту на Донбасі проігнорувала пропозицію голови української делегації у ТКГ Леоніда Кравчука про припинення вогню з 1 квітня. Про це йдеться в Telegram української делегації.

Зазначають, що засідання ТКГ 31 березня відбулося на рівні голів делегацій.

"Засідання розпочалося із пропозиції голови української делегації Леоніда Кравчука забезпечити з 00.00 1 квітня дотримання повного та всеосяжного збереження режиму припинення вогню, грубе порушення якого російською стороною минулого тижня забрало життя чотирьох українських військовослужбовців", – ідеться в повідомленні.

Пропозицію Кравчука підтримали спецпредставниця голови Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) Гайді Ґрау і координатор підгрупи з безпеки, голова спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Яшар Халіт Чевік.

Російська сторона пропозиції української делегації не підтримала. Наступне засідання ТКГ з урегулювання конфлікту на Донбасі заплановано на 14 квітня.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у ТКГ у Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.

22 липня 2020 року ТКГ погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил (ООС) неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 4 лютого глава Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що на Донбасі "жодного мирного процесу вже немає". "Діють снайперські пари, діють міномети, обстріли. Війна триває", – говорив він.

26 березня поблизу селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях, унаслідок чого загинуло четверо військовослужбовців, включно з підполковником Сергієм Ковалем, ще двоє дістали поранення. У день обстрілу штаб ООС повідомляв, що окупанти вели вогонь із мінометів, великокаліберних кулеметів і автоматичних станкових гранатометів.

30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Руслан Хомчак уточнив, що українські військові загинули біля Шумів унаслідок  снайперського вогню. Головнокомандувач ЗСУ зазначав, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що ескалація ситуації на Донбасі пов'язана зі спробами Росії тиснути на Україну на переговорах у ТКГ.

30 березня під час відеоконференції з президентом РФ Володимиром Путіним лідери Франції та Німеччини Еммануель Макрон й Ангела Меркель наголосили на необхідності дотримання режиму припинення вогню на Донбасі й вироблення шляхів виходу з кризи відповідно до Мінських домовленостей. Меркель і Макрон закликали до проведення переговорів у нормандському форматі з реалізації Мінських домовленостей.

Україна готова до дискусій для припинення вогню на Донбасі "в будь-якому форматі й у будь-який час", говорив раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати