Кулеба: Жодного розвороту України у бік Китаю немає

"Я не знаю, можливо, хтось бачить якесь особливе зближення Києва і Пекіна, я бачу нормальний процес співпраці у сфері торгівлі й у сфері боротьби з пандемією коронавірусу. З усіх стратегічних питань безпеки або з питань стратегічних галузей економіки ми насамперед співпрацюємо з нашими західними партнерами, з Європейським союзом, зі Сполученими Штатами, і ми будемо щасливі бачити американські гроші й американські компанії в реалізації інфраструктурних проєктів в Україні", – сказав глава української дипломатії.

За його словами, держава хоче, щоб ще більше американського бізнесу прийшло до України, щоб це залучило фінансування і було реалізовано проєкти, які ще більше зблизять обидві країни.

"Жодного розвороту України немає. Ми є частиною західного світу, ми розвиваємося як частина цього світу, але торгівля з Китаєм є об'єктивною реальністю, і, незважаючи навіть на ту принципову політику, яку здійснюють Сполучені Штати щодо Китаю у сфері безпеки, торгівля при цьому рухається своїм шляхом. Саме за такою моделлю розвиваються наші відносини з Китаєм", – запевнив Кулеба.

Контекст:

Китай, за даними Центру економічних і ділових досліджень, який базується у Великобританії, зараз є другою економікою у світі після США. Але за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж очікували) Китай випередить США та очолить рейтинг.

У 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) і експортувала до Китаю (на $7,1 млрд).

Кулеба зазначав, що у 2019 році Китай вперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично у нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом… Але при цьому бізнес буяє яскравим квітом", – цитував його "Укрінформ".

Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини у країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини трапляються і в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно й демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження та інтернет-цензуру.