Кулеба про шостий пакет санкцій ЄС: Інколи здавалося, що Угорщина б'ється не за свої економічні інтереси

У Кулеби склалося враження, що Угорщина намагалася фактично зірвати нафтове ембарго
Фото: ЕРА
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю ICTV, яке вийшло 1 червня, заявив, що нафтове ембарго, передбачене у шостому пакеті санкцій ЄС, "дуже тяжко народжувалося".

"Інколи здавалося, що Угорщина вже б'ється не за свої економічні інтереси, а намагається фактично зірвати нафтове ембарго. Але зрештою рішення було знайдено. Сподіваємося, що за наступні 24 години щось станеться і питання знову не буде підвішене у повітрі", – сказав міністр, зазначивши, що найбільші кошти для фінансування своєї воєнної машини РФ отримує з торгівлі нафтою й газом.

Інтерв'ю записували 31 травня. На той момент, як повідомив Кулеба, очікували, що 1 червня буде ухвалено остаточне юридичне рішення щодо цього пакету санкцій.

Проте, за даними Bloomberg, Угорщина сьогодні знову заблокувала його ухвалення, висунувши на зустрічі послів ЄС вимогу викреслити главу Російської православної церкви патріарха Кирила із запропонованого санкційного списку.

Контекст:

4 травня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала шостий пакет санкцій проти РФ. Очікували, що до нього увійде нафтове ембарго.

Останньою країною, яка блокувала цей санкційний пакет, була Угорщина. Обговорювали, зокрема, варіанти відтермінування ембарго для цієї держави та виплату компенсацій. 9 травня фон дер Ляєн провела переговори з Орбаном. Вона сказала, що є прогрес, але потрібна подальша робота.

30 травня у Брюсселі зібрався дводенний саміт ЄС. Орбан перед самітом заявив: його країна підтримає введення ембарго на нафту з Росії за умови, що буде знайдено рішення щодо безпеки постачання енергоносіїв для неї. Він також назвав "непоганою" ідею прибрати із санкцій постачання нафти трубопроводами.

Того самого дня до Ради ЄС звернувся президент України Володимир Зеленський, він закликав погодити шостий пакет санкцій та ембарго.

У ніч на 31 травня глава Європейської ради Шарль Мішель повідомив про досягнення домовленості про часткове обмеження постачання до Європейського союзу російської нафти. Як сказала фон дер Ляєн, ідеться про 90% постачань – для нафти, яка йде трубопроводами, зробили виняток. На нафтопровідну нафту припадає 30% постачання, але Польща та Німеччина вирішили добровільно відмовитися і від неї, пише "Європейська правда".

Федеральний міністр економіки і віцеканцлер ФРН Роберт Габек незадоволений компромісом щодо нафтового ембарго, він розкритикував Орбана. Той, за словами Габека, протискував свої інтереси до останнього. Кулеба сказав, що це небезпечний прецедент створення окремого режиму виконання санкцій для деяких членів ЄС.