За даними співрозмовників ЗМІ, Угорщина на зустрічі послів ЄС у Брюсселі 1 червня висунула вимогу викреслити главу Російської православної церкви патріарха Кирила із запропонованого санкційного списку.
Під час саміту лідерів ЄС, який проводили 30–31 травня, імені Кирила не згадували, сказали джерела ЗМІ (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан брав участь у саміті).
Окрім того, Будапешт порушив "незначні технічні питання", пов'язані із забороною на постачання російської нафти. Строки затвердження шостого пакету санкцій послами ЄС не зрозумілі, наголосило агентство.
Про те, що глава РПЦ є у списку санкцій ЄС, на початку травня повідомляли західні ЗМІ. Орбан заявив тоді, що не підтримає санкцій проти нього. На думку Орбана, занесення Кирила до санкційного списку зачіпає питання релігійної свободи громад в Угорщині, "яка є священною".
Контекст
4 травня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала шостий пакет санкцій проти РФ. Очікували, що до нього увійде нафтове ембарго.
Останньою країною, яка блокувала цей санкційний пакет, була Угорщина. Обговорювали, серед іншого, варіанти відтермінування ембарго для цієї держави та виплату компенсацій. 9 травня фон дер Ляєн провела переговори з Орбаном. Вона сказала, що є прогрес, але потрібна подальша робота.
30 травня у Брюсселі зібрався дводенний саміт ЄС. Орбан перед самітом заявив: його країна підтримає введення ембарго на нафту з Росії за умови, що знайдуть рішення щодо безпеки постачання енергоносіїв для неї. Він також назвав "непоганою" ідею прибрати із санкцій постачання нафти через трубопроводи.
Того самого дня до Ради ЄС звернувся президент України Володимир Зеленський, він закликав погодити шостий пакет санкцій та ембарго.
У ніч на 31 травня глава Європейської ради Шарль Мішель повідомив про досягнення домовленості щодо часткового обмеження постачання до Європейського союзу російської нафти. Як сказала фон дер Ляєн, ідеться про 90% постачання – для нафти, яка йде трубопроводами, зробили виняток. На нафтопровідну нафту припадає 30% постачання, але Польща та Німеччина вирішили добровільно відмовитися і від неї, пише "Європейська правда".
Федеральний міністр економіки та віцеканцлер ФРН Роберт Габек незадоволений компромісом щодо нафтового ембарго, він розкритикував Орбана. Той, за словами Габека, продавлював свої інтереси до останнього.
0 Київ
