Кулеба про вимогу РФ щодо невступу України до НАТО: Європа не може допустити, щоб Путін зірвав такий джек-пот

Кулеба: У чому цинізм ситуації: у Москві прекрасно розуміють, що питання членства України в НАТО це не питання завтрашнього дня. Тим не менш вони вимагають уже сьогодні, зараз усе їм гарантувати
Фото: ЕРА
Європейські країни не погодяться на вимогу президента РФ Володимира Путіна щодо гарантій невступу України до НАТО, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 6 грудня в ефірі каналу ICTV.

1 грудня Путін заявив, що хоче отримати від НАТО письмові гарантії, що Альянс не розширюватиметься на схід. За його словами, НАТО продовжує розширення, незважаючи на обіцянки не робити цього. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив тоді, що РФ не має права вето на вступ України до НАТО, а теза про сферу впливу Росії щодо суверенних держав є неприйнятною.

"Я перебував у Швеції, коли з'явилася заява з боку Росії, що їм потрібні термінові гарантії, що Україна не вступить у НАТО. Безумовно, я почав одразу працювати з колегами", – сказав Кулеба, коментуючи слова Путіна.

За словами глави МЗС, ніхто з представників країн ЄС, із якими він розмовляв, не підтримує "цю історію".

"З одного боку, [не підтримують] через підтримку України. Але, з іншого боку, дійсно, Європа не може зараз допустити, щоб удруге Путін зірвав такий джек-пот, як він зробив у 2014 році, тому прийняти подібну вимогу, як сказав один колега промовисто, представник впливової держави – члена НАТО – він сказав, що це нонсенс. Тому я виключаю, що зараз подібна якась угода буде досягнута. Тільки український народ вирішуватиме, куди і як буде рухатися Україна", – наголосив міністр.

Як сказав глава МЗС, у складі Альянсу зростає підтримка членства України в НАТО.

"Раніше [противників] було більше, тепер – менше. Збирання європейських країн на підтримку членства України в НАТО триває. Це складний процес. Розумієте, у чому цинізм ситуації? У Москві прекрасно розуміють, що питання членства України в НАТО – це не питання завтрашнього дня. Це питання післязавтрашнього дня, умовно кажучи. Тим не менш вони вимагають уже сьогодні, зараз усе їм гарантувати", – додав Кулеба.

Він також прокоментував слова голови Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганга Ішингера, який казав, що Україні "в довгостроковій перспективі краще б орієнтуватися" на Фінляндію, яка є членом ЄС, але не входить до складу НАТО.

"Ішингер ніколи не приховував своїх поглядів. Він завжди на посаді голови Мюнхенської конференції так чи інакше просував подібні сценарії. Я б тут не загострював", – сказав Кулеба.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи Україна отримає план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію. Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.

Спікер Кремля Дмитро Пєсков 27 вересня заявив, що тема потенційного розширення військової інфраструктури НАТО на території України – за межею "червоних ліній", про які неодноразово говорив Путін. За його словами, Росія та Білорусь неодноразово обговорювали це і відповідатимуть "діями, які гарантують безпеку наших двох союзних держав".

Кулеба, коментуючи заяву Пєскова, сказав, що "червоні лінії" Путіна обмежуються територією РФ. "З нашого боку російсько-українського кордону ми самі розберемося, що нам робити на користь українського народу і безпеки України та Європи", – наголосив Кулеба.

Глава МЗС наголосив, що РФ не може завадити Україні зблизитися з НАТО, оскільки Москва не має права голосу щодо цього питання. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що РФ не має права вето на вступ України до НАТО, а теза про сферу впливу Росії щодо суверенних держав неприйнятна.