Литва і Канада виступили проти пропозиції Угорщини про перегляд відносин НАТО і України
Уряд Угорщини хоче переконати союзників і керівництво НАТО в тому, що Захід має змінити підходи до співпраці з Києвом, насамперед у рамках Альянсу. На сьогоднішньому засіданні Парламентської асамблеї НАТО пропозицію Угорщини розкритикували представники Литви і Канади.
Сьогодні під час засідання Парламентської асамблеї НАТО представники Литви і Канади заявили, що Угорщина має не блокувати співпрацю України і НАТО, а вирішувати свої проблеми з Києвом по-іншому. Про це повідомляє "Укрінформ".
"Одна з країн Вишеградської групи намагається використовувати НАТО як інструмент для блокування зустрічі НАТО – Україна. Це неприпустимо, і тому прошу наших угорських колег, аби вони сприяли тому, щоб угорський уряд не використовував НАТО як інструмент розв'язування проблем між Україною та Угорщиною", – заявила делегат від Литви.
Представник Канади зі свого боку зазначив, що відвідував школи нацменшин в Україні, і там поважають право на використання рідних мов. За його словами, немає нічого дивного у перегляді внутрішнього законодавства України з метою пропаганди рідної мови, так роблять в усіх країнах.
"Блокування однією країною процесу євроатлантичної інтеграції України для нас виглядає дуже проблематично і дивно з політичної точки зору", – підкреслив він.
Делегат від Угорщини зазначив, що офіційний Будапешт завжди буде підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, засуджувати нелегальну анексію Криму з боку Росії, однак вважає, що новим законом про освіту українська влада "замість зближення із Заходом будує націоналістичну країну".
Він додав, що Угорщина розраховує в цьому питанні на солідарність із боку НАТО.
25 травня стало відомо, що уряд Угорщини надіслав генеральному секретарю НАТО Єнсу Столтенбергу й урядам країн – членів Альянсу документ під назвою "Меморандум: Ініціатива створення нової політики НАТО щодо України".
У такий спосіб Угорщина намагається переконати союзників і керівництво Альянсу в тому, що Захід має змінити підходи до співпраці з Києвом, насамперед у рамках НАТО.
Відносини України і Угорщини погіршилися після ухваленого 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.
26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що будуть блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".
27 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт виступив проти засідання комісії 6 грудня 2017 року у Брюсселі.
За словами українського віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, у НАТО стурбовані поведінкою Угорщини через український закон "Про освіту".
7 лютого 2018 року заступник голови Міністерства закордонних справ України Василь Боднар після зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Модьором повідомив, що Київ і Будапешт погодили головні позиції щодо врегулювання мовного питання.
8 лютого у МЗС Угорщини спростували інформацію про досягнення домовленостей з Україною щодо мовних норм закону "Про освіту".
27 квітня у штаб-квартирі НАТО відбулося засідання Альянсу на рівні глав МЗС союзників. Українська сторона планувала провести в межах зустрічі засідання комісії Україна – НАТО. Ініціативу України підтримали всі союзники, зокрема міжнародний секретаріат Альянсу. Угорщина її ветувала. До цього Будапешт ще двічі блокував проведення засідання комісії на міністерському рівні.