У міністерстві закордонних справ Угорщини спростували, що досягли домовленості з Україною щодо мовних норм закону "Про освіту". Про це 8 лютого заявив прес-секретар угорського МЗС Тамаш Менцер, повідомили на сайті уряду країни.
За його словами, "Україна й надалі не виконує рекомендацій Венеціанської комісії". Менцер зазначив, що Київ не повинен вводити в дію закон "Про освіту", поки не погодить його з угорською нацменшиною Закарпаття.
Він визнав, що попередні консультації щодо цього питання вже почалися. Водночас Менцер запевнив, що про конкретні домовленості говорити поки зарано.
7 лютого заступник глави Міністерства закордонних справ України Василь Боднар після зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Мадьором повідомив, що Київ і Будапешт узгодили головні позиції щодо врегулювання мовного питання.
Також на 14 лютого заплановано консультації представників Міністерства освіти України й угорської національної меншини.
Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина й низка інших країн висловили занепокоєння про майбутнє національних меншин в Україні.
Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.
Києву запропонували внести зміни до 7-ї статтї – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, які не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ повинен врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".
14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що Україна продовжить шукати правильну модель навчання для представників національних меншин.
У Міносвіти повідомили 1 лютого, що згодні відкласти імплементацію мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року.