+4 Київ
Міністерство освіти і науки України ухвалило рекомендації Венеціанської комісії і погодилося, що перехідний період для імплементації статті закону "Про освіту" про мову шкільного навчання має бути продовжено до 2023 року. Про це міністр Лілія Гриневич сказала під час зустрічі в Києві з послом Румунії в Україні Крістіаном-Леоном Цуркану, повідомляє прес-служба відомства.
"Ми вдячні Венеціанській комісії за оперативну та професійну роботу і готові імплементувати надані рекомендації. Важливо розуміти, що ми це робимо не у зв'язку з реакцією окремих країн, наше найперше завдання – дати кожній українській дитині, незалежно від її національності чи місця проживання, високий рівень володіння українською мовою. Для цього нам потрібно, аби всі були готові до імплементації статті, а також щоб при цьому враховувалися особливості навчання для національних громад різних мовних груп", – заявила Гриневич.
Вона додала, що Україна готує детальну карту імплементації мовної статті.
Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина, Румунія і низка інших країн висловили занепокоєння про майбутнє національних меншин в Україні.
Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.
Києву запропонували внести зміни у 7-му статтю – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".
14 грудня Гриневич зазначила, що Україна продовжить шукати правильну модель навчання для представників національних меншин.
