Гриневич заявила, що у багатьох школах із румунською мовою навчання діти не складають навіть математики

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що в багатьох школах із румунською мовою навчання випускники не долають прохідного порогу з математики, коли складають зовнішнє незалежне оцінювання для вступу до вишів. Про це вона сказала на зустрічі з головою Чернівецької обласної державної адміністрації Олександром Фіщуком, повідомляє прес-служба Міносвіти.

За словами Гриневич, Чернівецька область має зосередити увагу на поліпшенні якості освіти у школах із румунською мовою навчання загалом, а не тільки на вивченні української мови.

"Низький рівень володіння українською мовою у школах із мовою навчання національних меншин – не єдина педагогічна проблема у цих навчальних закладах. Зокрема у Новоселицькому районі, де компактно проживає румунська громада, 70% дітей не долають поріг із математики, яку самі обирають для іспиту і яку мають можливість складати рідною мовою. У ще двох районах компактного проживання результати також погані – у Глибоцькому районі математику не складає 34% дітей, у Герцаївському – 29,4%. Педагогічно ми маємо використати можливості нового закону "Про освіту" для комплексного підвищення якості освіти для дітей, незалежно від їхньої національності, території проживання чи соціальної приналежності", – повідомила Гриневич.

Голова Чернівецької обласної ради і представник румунської меншини Іван Мунтян зазначив, що бачить великі можливості у законі "Про освіту", проте його мовна стаття вимагає ширшого роз'яснення.

"Я давно порушував питання про необхідність поліпшення якості вивчення української мови, але у нас є активісти, які виступають проти, навіть незважаючи на інтереси суспільства", – сказав Мунтян.

Міністр окремо наголосила, що бюджет Чернівецької області зріс, і це має позначитися на фінансуванні освіти. "Ваш бюджет зріс більш ніж удвічі. Ці гроші також мають бути спрямовані на освіту та поліпшення її якості", – додала лілія Гриневич.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Румунія, Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини повідомили, що будуть блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через закону "Про освіту".

12 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію, в якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту". У документі наголошують, що новий закон спричиняє значне скорочення прав національних меншин. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

Президент України Петро Порошенко зазначав, що реформа освіти в Україні покликана допомогти національним меншинам.