Литва надасть Україні додаткові системи ППО

За його словами, передусім потрібно невідкладно забезпечити підтримку України сучасним озброєнням відповідно до потреб, зокрема системами ППО та спроможностями завдавати ударів на велику дальність. Крім того, необхідно переконатися, що немає жодних обмежень на застосування цієї зброї.

"Литва забезпечить додаткові системи ППО", – повідомив Науседа. 

Також, за його словами, потрібно більше інвестувати у військово-промисловий комплекс України. "Ми маємо забезпечити спільне виробництво з Україною, адже технологічний потенціал України надзвичайно великий. Ми маємо розширити програми підготовки для Збройних сил України, посилити їхню військову готовність, бойову ефективність і подальшу інтеграцію із силами НАТО", – сказав він. Науседа повідомив, що Литва разом із північними й балтійськими союзниками як надаватиме військову техніку, так і проводитиме навчання для підрозділів рівня бригад.

Також Європа має забезпечити подальші потреби України і спрямувати 2,5% ВВП на оборону, додав президент Литви.

Контекст:

Євросоюз із початку повномасштабного вторгнення РФ, зокрема, надає Україні військову допомогу. 14 лютого в Єврокомісії повідомили, що ЄС надав Києву фінансової та військової допомоги на €134 млрд – "більше, ніж вніс будь-хто інший". Вона охоплює $52 млрд військової допомоги – нарівні зі США, додали в ЄК.

17 лютого президент Франції Еммануель Макрон скликав екстрений саміт лідерів ЄС для обговорення питань безпеки Європи й американських ініціатив із зупинення війни РФ проти України. У зустрічі взяли участь лідери Німеччини, Великобританії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів, Данії, офіційні особи НАТО, ЄС та ООН.

За даними Financial Times, під час "кризової зустрічі" вони сварилися, обговорюючи тему скеровування військ в Україну для гарантування безпеки від РФ. Зокрема, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні була проти ідеї скеровування військ в Україну.

19 лютого Макрон провів другу зустріч із західними лідерами стосовно війни в Україні.