Луценко: Телефонує Яник: "У Криму є нормальний мужик, Мельников". – "Знаю, 38 трупів. Гаразд, зроблю тобі подарунок". У мене на столі альбом "Наколки у в'язницях СРСР". Пишу: "Віктору Федоровичу на День міліції". Я любив його діставати G

Луценко розповів, що перша і єдина після звільнення з колонії зустріч віч-на-віч з Януковичем відбулася на Ялтинській конференції під час виступу експрезидента.

"У другому ряду я сиджу. І Янукович дає якусь відповідь. І тут модератор каже: "Може, хтось має ще запитання? Одне запитання із зали". І я, звісно, встаю. "Вікторе Федоровичу, я прийшов зі знайомих вам місць, тому скажу коротко. Ви багато говорили про політичні переслідування, що їх немає. У залі ніхто не вірить. Є аркуш паперу, є ручка. Просто візьміть і напишіть помилування [лідерці "Батьківщини" Юлії] Тимошенко – і давайте на цьому закінчимо". Потім один мій знайомий, у нього мама читає по губах. Вона стверджує, що Янукович під час цього сказав: "Сука!" – поділився колишній генпрокурор.

Луценко уточнив, що до того, як Янукович посадив його, він із ним "зустрічався, і горілку пив, й анекдоти розповідав, і жорстко тиснув".

"Після того я його не переслідував за моє ув'язнення, але робив усе, щоб його посадити, бо він ґвалтував в'язницю. Він мене посадив у камеру, а всю країну – у в'язницю. Більше того, стало зрозуміло, що він веде нас в імперію, яку символізувало це СІЗО. Цього я не міг пробачити. Я не міг собі дозволити розмовляти через посередників, через телефон. Це було для мене неможливим. Принципово", – пояснив колишній депутат. 

Розповідаючи про контакти з Януковичем до потрапляння його стараннями в СІЗО й колонію, Луценко зазначає, що "було смішно".

"Сиджу, нікого не чіпаю. День міліції, я – міністр внутрішніх справ. Яник програв вибори парламентські 2008 року. Ми чотири голоси виграли в регіоналів і комуністів. Ми – це я і Юлія Тимошенко. Одним голосом її обрали прем'єром, а він пролетів. Він забився в куток. І от на День міліції телефонує: "Вітаю тебе із твоїм професійним святом". Він же керівник фракції, у нього "двохсотка", телефон урядовий", – говорить колишній глава МВС. 

Він пояснив, що "двохсотка" – найкрутіша" й не видно, хто саме телефонує.

"До мене доходить, чий це голос. Кажу: "Вікторе Федоровичу, чого ви мене вітаєте? Я із цією ментівкою лише третій рік, а ви – усе життя. Це ваше професійне свято. Я вас вітаю!" А він же бегемот – йому тяжко. "Зроби мені подарунок на своє свято". – "Який?" – "У Криму є нормальний мужик, Мельников Олександр". Кажу: "Знаю. Саша Мельников. 38 скелетованих трупів", – розповів Луценко.

Ексміністр пояснив, що Мельников був 17-м номером списку Януковича у кримський парламент. У розмові, за його спогадами, керівник фракції регіоналів натякав на звільнення Луценка.

"[Мельников] сидітиме". – "Ну, це ж не доведено. Ти розумієш, ми велика фракція. У тебе ж є досвід, як тебе знімали. Ти ж маєш бути розумною людиною". Я кажу: "Я тому й говорю, що сидітиме, бо розумний", – згадує тодішній глава МВС України.

Луценко уточнив, що це було ще до того, як його посадили до в'язниці.

"Потім кажу: "Гаразд, зроблю вам подарунок". – "Точно? Я знав, що ти прагматичний". Слово ж яке знає! Прагматична людина. А в мене на столі лежить якраз альбом "Наколки у в'язницях СРСР". І я пишу: "Віктору Федоровичу Януковичу на День міліції". Я любив його діставати", – зізнався Луценко Гордону.

– Ви знущалися з нього просто.

Ю. Л.: Так. Я його, по-перше, зневажав. По-друге, вважав за реального бандита. Але він цього не приховував. Він мені в літаку, коли ми летіли з Донецька (він тоді ще був губернатором), казав: "Не розумієш, що кримінал  це теж інструмент управління державою? Я коли прийшов, тут усе кипіло від страйків шахтарів. Я братву послав. Пробили чотири черепи, трьом переламали ноги – і все, там квіточки ростуть". Його виховала в'язниця – він іншим бути просто не може. А, я пропустив! Кажу: "Вікторе Федоровичу, є така гра "Козаки-розбійники". Так от, я козак, а ваш Меля – розбійник. Я все одно його наздожену". – "Ти ще скажи, що я розбійник!" Кажу: "Звісно. Тільки найвищого розряду". У нас були дуже відверті стосунки.

Контекст:

Луценко у 2005–2006-му та 2007–2010 роках був главою МВС, у 2016–2019 роках – генпрокурором України. Луценка затримали 2010 року й обвинуватили в перевищенні повноважень під час приймання на роботу свого водія, а також у розтраті бюджетних коштів на святкування Дня міліції й засудили до чотирьох років позбавлення волі. Він просидів у Лук'янівському СІЗО приблизно два роки, а потім іще чотири місяці – у колонії.

Після перемоги Революції гідності вирок Луценку скасували.