"Маємо разом скласти цей нелегкий, але вкрай необхідний іспит." Стефанчук виступив у Сеймі Польщі та згадав про Волинь

Він подякував Польщі за допомогу Україні та віру в її перемогу. Стефанчук зазначив, що Польща стала прихистком для українців і величезним гуманітарним і військовим хабом, через який в Україну надходить допомога з усього світу.

"Ви лікуєте українських воїнів, готуєте медиків, вчите наших дітей", – сказав Стефанчук.

Голова ВРУ заявив, що Україна не забуде лідерства Польщі у створенні танкової коаліції, адже саме Польща першою передала танки Leopard.

"Віримо, що невдовзі буде створено льотну коаліцію, у якій Польща посяде чільне місце. Адже війна триває. І сьогодні Україна потребує посиленої безпекової підтримки", – сказав Стефанчук.

Він додав, що польський народ продемонстрував "безумовну любов до свого ближнього". За словами Стефанчука, кожен третій поляк так чи інакше долучився до допомоги Україні у важкий для неї час.

Голова Ради також згадав про наближення річниці Волинської трагедії.

"Наближаються 80-ті роковини страшних подій на Волині. Ми розуміємо ваш біль від втрат своїх найдорожчих. Усім родинам і нащадкам тогочасних подій на Волині хочу висловити слова щирого співуття і подяки за те, що зберігаєте світлу пам'ять про ваших предків. Пам'ять, яка не кличе до помсти чи ненависті, а слугує пересторогою, щоб нічого подібного між нашими народами більше ніколи не повторилося. Людське життя однаково цінне незалежно від національності, статі, раси чи віросповідання", – сказав спікер ВРУ.

Стефанчук зазначив, що українці й поляки працюватимуть разом, приймаючи правду, "якою б болісною вона не була".

"Маємо разом скласти цей нелегкий, але вкрай необхідний іспит. Щоб формула "пробачаємо і просимо вибачення" отримала справжній сенс і практичний вимір. Ми разом віднайдемо правду і дамо справедливі оцінки", – сказав Стефанчук.

У межах візиту до Польщі Стефанчук також зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою, повідомила пресслужба ВРУ у Telegram.

Контекст:

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.

Події на Волині в Україні та Польщі оцінюють по-різному.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.

У 2019 році Дуда заявив, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".

Улітку 2019 року Інститут національної пам'яті Польщі оголосив пошуки свідків "геноциду з боку ОУН-УПА" проти поляків на Волині в роки Другої світової війни. Тодішній директор Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович заявляв, що польський Інститут нацпам'яті "зберігає дуже односторонній підхід, говорячи лише про злочини проти польського населення та замовчуючи злочини, що мали місце проти українського населення".

2021 року нинішній голова УІНП Антон Дробович заявив, що ці історичні події травматичні для суспільств обох країн, його цитує сайт інституту.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський говорили, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап і "історичні питання видаються дрібними".