Інститут національної пам'яті Польщі, який оголосив пошуки свідків "геноциду з боку ОУН-УПА" проти поляків на Волині в роки Другої світової війни, однобічно оцінює те, що відбувалося. Таку думку агентству УНН висловив директор Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович.
"Шкода, що і в цьому слідстві, і взагалі в оцінці польсько-українського конфлікту, польський Інститут нацпам'яті зберігає дуже односторонній підхід, говорячи лише про злочини проти польського населення і замовчуючи злочини, що мали місце проти українського населення", – сказав він.
В'ятрович підкреслив, що в польсько-українському конфлікті "злочини мали місце з обох боків".
"Обидві армії робили вчинки, які можуть називатися воєнними злочинами, серед жертв цього конфлікту були як українці, так і поляки", – зазначив директор УІНП.
Він уважає неправильним враховувати тільки польські жертви в цьому конфлікті.
В'ятрович повідомив, що слідство щодо польсько-українського конфлікту польський Інститут нацпам'яті веде вже протягом кількох років.
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині та в Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.