Матвійчук розповіла, як ставиться до здобуття Нобелівської премії миру разом із російськими та білоруськими правозахисниками

Журналісти запитали, як вона поставилася до того, що українські правозахисники здобули цю премію разом із російськими та білоруськими, враховуючи, що зараз рішення виходити на одну сцену з представниками країн-агресорів "сприймається доволі неоднозначно".

"Треба розуміти, що ця премія дається не країнам. І це в жодному разі не старий радянський наратив про братні народи, який викликає у людей досить справедливе роздратування, коли ми знаходимося у кривавій війні, відстоюючи свою свободу і демократичний вибір. Ця премія дається людям, правозахисникам, із якими ми працювали багато років і під час війни спільно документували воєнні злочини. Вони допомагали нам захищати права українських політичних в’язнів, як у РФ, так і на окупованих Росією територіях", – розповіла Матвійчук.

Вона вважає, що це "дуже людська історія", яку можна вважати повторенням відомого гасла дисидентів "За вашу і нашу свободу".

"У Норвегії перше питання, яке я отримала, коли вийшла з літака, було про те, чому ми відмовилися давати спільне інтерв'ю. Я пояснила, що Україна бореться за свою суб'єктність, нам усім є що сказати, і дуже правильно буде говорити в повний голос на окремих інтерв'ю", – додала правозахисниця.

Матвійчук також наголосила, що статус нобелівського лауреата надає нові можливості для правозахисної діяльності.

"Ця нагорода недарма вважається однією з найпрестижніших, і це унікальна можливість для України заявляти вголос ті речі, на які раніше мало хто звертав увагу... Нобелівська премія миру дає нам увагу: ще коли церемонія не відбулася, а ми вже бачили величезну увагу як до проблеми, над якою ми працюємо, так і до тих способів її вирішення, які ми пропонуємо. Це увага не тільки від засобів масової інформації, які відкривають нам ті аудиторії або ті країни, аудиторії яких нам раніше були недоступні. Це увага з боку людей, які приймають рішення", – наголосила вона.

За словами Матвійчук, її організація використовує всі можливості, які дає Нобелівська премія миру, для повернення всіх незаконно ув'язнених Росією людей додому, а також для притягнення президента РФ Володимира Путіна та інших злочинців до відповідальності.

Контекст:

Шведська академія присудила Нобелівську премію миру 2022 року білоруському правозахиснику, главі правозахисного центру "Вясна" Олесю Біляцькому, українській правозахисній організації "Центр громадянських свобод" та російській правозахисній спільноті "Меморіал".

Комітет зазначив, що Біляцький, якого було ув'язнено із 2011-го до 2014 року і знову заарештовано 2020 року (він перебуває під арештом досі), є одним із засновників демократичного руху в Білорусі, який виник у 1980-х роках.

Російський "Меморіал", ліквідований за рішенням влади РФ у грудні 2021 року, Нобелівський комітет називає "найбільшою правозахисною організацією в Росії".

Рішення нагородити представників України, Росії та Білорусі викликало неоднозначну реакцію в Україні. Зокрема, рішення Нобелівського комітету розкритикував радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, заявивши, що це "цікаве розуміння слова "мир".

На церемонії вручення премій 10 грудня Матвійчук виголосила промову, присвячену війні Росії проти України.

Матвійчук також була серед представників України, які отримали 14 грудня у Європарламенті премію імені Сахарова, присуджену українському народові.