Меджліс кримських татар поскаржився в Європейський суд з прав людини на переслідування з боку РФ
У скарзі до Європейського суду з прав людини йдеться, що Росія, яка окупувала півострів, віднесла Меджліс кримськотатарського народу до екстремістських організацій і переслідує його членів за їхню політичну позицію.
Меджліс кримськотатарського народу подав 29 березня скаргу в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) на дії російської влади, яка внесла представницький орган кримських татар до списку екстремістських організацій, заборонивши його діяльність. Про це повідомляє правозахисний центр "Меморіал" (Москва), який разом із Європейським центром захисту прав людини (Англія) та Українською Гельсінською групою представляє інтереси Меджлісу в ЄСПЛ.
"У скарзі Меджліс вказав, що внесення його до списку екстремістських організацій і припинення його діяльності порушують статтю 11 (свобода зібрань та об'єднань) Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Крім того, організацію заборонили, а її членів переслідують через їхню політичну позицію, що є порушенням статті 18 (межі використання обмежень щодо прав)", – ідеться в повідомленні.
Також у зверненні до ЄСПЛ зазначено, що російські суди не визнають статусу Меджлісу як представницького органу корінного кримського народу, тим самим порушуючи статтю "заборона дискримінації". Його також позбавили права на справедливий судовий розгляд.
"Меморіал" зазначив, що задокументовано 18 насильницьких зникнень кримських татар в окупованому Криму, вони не розслідувані. Тіла кількох активістів знайшли зі слідами побиття і тортур.
26 квітня 2016 року "Верховний суд" окупованого Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу "екстремістською організацією" і заборонив його діяльність.
29 вересня 2016 року Верховний суд Росії визнав законним це рішення.
За словами голови Меджлісу Рефата Чубарова, після заборони Росією Меджлісу кримськотатарського народу з його членів створений особливий орган влади, який буде працювати за межами окупованого Криму. У новостворений орган влади входять дев'ятеро осіб, серед яких лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Згідно з переписом 2001 року в Криму проживає майже 250 тисяч кримських татар. Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch.
Росія анексувала Крим і Севастополь після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострів.