Меркель: Нормандський формат не допоміг досягти поставлених цілей, але треба не дати йому зайти у глухий кут

"Щодо Мінських угод, ми не досягли цілей, яких хотіли досягти, але це той формат, який у нас є, включно з тристоронньою контактною групою... Тому з цим форматом треба поводитися дбайливо. Але прогрес не такий, яким би я хотіла його бачити. Якщо ми знайдемо порядок денний, ми можемо узгодити зустрічі та переговори на високому рівні, але треба знати, про що говорити", – запевнила канцлерка.

Вона повідомила, що під час візиту до України буде "виступати за пошук такого порядку денного".

"Тому що будь-який маленький прогрес може виявитися вирішальним. Але це дуже амбітна мета, дуже складне завдання. Тут багато різних факторів, і я рекомендую все ж таки цей формат, нехай він навіть і затягнувся на довший час, ніж ми хотіли б, і треба все ж таки не давати йому зайти у глухий кут", – сказала очільниця німецького уряду.

Меркель також заявила, що нормандський формат – "єдиний політичний формат, який у нас є".

"В обговоренні суперечливих тем наразі є певний застій. На жаль, уздовж лінії розмежування гинуть українські військовослужбовці. І я виступаю за те, щоб відновити і дати більше життя цьому формату", – сказала канцлерка.

Вона нагадала, що остання зустріч на рівні глав держав нормандського формату відбулася у грудні 2019 року.

"Я наголосила на готовності досягати прогресу заради інтересів жителів України, щоб в Україні всі могли жити мирно. Це наша позиція", – сказала вона.

За словами канцлерки, позиція Німеччини полягає у тому, що анексія Криму – це порушення територіальної цілісності України.

"І ми стоятимемо на цій позиції. І я виступатиму за забезпечення територіальної цілісності України", – зауважила вона.

Контекст:

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Відразу після анексії Криму РФ почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.

За даними ООН, з 14 квітня 2014-го до 30 червня 2021 року внаслідок конфлікту на Донбасі загинули 3901 цивільна особа, приблизно 4200 українських військових і орієнтовно 5800 бойовиків.

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі (ТКГ) в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.

Останній саміт лідерів "Нормандської четвірки" проводили понад півтора роки тому – 9 грудня 2019 року в Парижі. У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково.

Планували, що наступний саміт відбудеться у березні – квітні 2020 року, однак цього не сталося.

12 липня після переговорів з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель президент України Володимир Зеленський закликав тиснути на Росію для проведення саміту лідерів "Нормандської четвірки". Він підкреслив, що зустріч відклали через РФ.