"Ми лояльні до України". Прем'єр Бельгії назвав три умови для репараційного кредиту

За словами де Вевера, використання заморожених активів, які тримають у бельгійському депозитарії Euroclear, "може мати потенційно негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи загалом".

Далі він презентував власне умови для підтримки репараційного кредиту.

Зокрема, на думку політика, необхідно забезпечити повну взаємну відповідальність за ризики.

"Відповідно до чинних двосторонніх угод про захист інвестицій, компенсації за незаконну експропріацію можуть значно перевищувати вартість самих активів і міститимуть складні відсотки, а також нереалізований прибуток. Тому, на нашу думку, гарантії мають із першого ж дня покривати всі потенційні фінансові зобов'язання", – сказав у парламенті де Вевер.

Крім того, Бельгія хоче "забезпечення ліквідності й захисту від ризиків", додав прем'єр. Як зазначив де Вевер, Euroclear повинен мати необхідні ресурси на випадок, наприклад, якщо компанія стане ціллю російських санкцій.

Також вони будуть потрібні, якщо Центробанк РФ вимагатиме компенсацію. Це може бути результатом юридичного процесу, арбітражу або мирної угоди, сказав бельгійський прем'єр.

По-третє, Бельгія очікує на справедливий розподіл витрат, заявив де Вевер.

"Цілком логічно, що всі держави-члени, які володіють російськими активами, мають брати участь у цій операції. І ми повинні вимагати ці кошти пропорційно й рівномірно від усіх установ, які розташовані на території Європи, й, в ідеалі, навіть ширше, ніж територія Європи – включно з країнами, які входять до "коаліції охочих".

Він розповів, що пропозиція Єврокомісії "рухається в напрямі цих трьох умов", але не є достатньою для виконання мінімальних вимог.

Після своїх слів, сказаних в опублікованому 2 грудня інтерв'ю про те, що "Росія не програє війну" в Україні і що це "навіть небажано", де Вевер у парламенті запевнив, що Бельгія "цілком підтримує Україну" й хоче робити все необхідне для посилення підтримки.

"Ми лояльні до України. Ми завжди обиратимемо мир, свободу й демократію. Ми готові йти на жертви, але не можна вимагати неможливого від нашої країни. Це позиція уряду, і я сподіваюся на підтримку парламенту", – резюмував політик.

Контекст:

10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.

23 жовтня голова Європейської ради Антоніу Кошта запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів ЄС підтвердять свою підтримку Києва і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних видатків у розмірі до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.

13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.

15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.

У Євросоюзі зростає невдоволення позицією Бельгії. Країни ЄС звинувачують уряд країни в недостатньому розкритті інформації про використання податків із цих заморожених активів. Також у Євросоюзі підозрюють, що Бельгія може привласнювати доходи від активів РФ, заморожених у Euroclear, написало Politico.

2 грудня цей самий ЗМІ повідомив, що ЄС знайшов можливість використати російські мільярди на потреби України без ризику для Бельгії.