Міністерство освіти України не згідне з висновком Венеціанської комісії щодо навчання російською мовою
Під час імплементації рішення Венеціанської комісії щодо закону про освіту Україна застосує різні моделі для шкільного навчання кримськотатарською, російською та мовами країн ЄС. Про це заявили в Міністерстві освіти і науки України.
Враховуючи рекомендації Венеціанської комісії, Міністерство освіти і науки України (МОН) запропонувало три моделі їх імплементації, одна з них стосується шкільного навчання у районах, де переважає російська мова спілкування. Про це повідомляє прес-служба відомства.
"Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії. Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова", – заявили в міністерстві.
Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів із 1-го до 12 класу поряд з українською мовою.
"Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології... Наприклад, кримські татари не мають держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, громада проживає виключно в україномовному чи російськомовному середовищі, що не сприяє розвитку кримськотатарської мови", – ідеться в повідомленні.
Друга модель торкнеться національних громад, мова яких є офіційною в Європейському союзі.
Залежно від мовної групи і мовного середовища, використання цієї моделі може мати два варіанти. Один – для громад, чия мова належить до слов'янської мовної групи – польська, словацька, болгарська. Як передбачено законом "Про освіту", діти з цих громад зможуть навчатися рідною мовою в дитячому садку і початковій школі, одночасно вивчаючи українську. З п'ятого класу разом із предметами, які вивчають рідною мовою, будуть вводити предмети, що вивчають українською, їх частка буде зростати і зростати пропорційно до старшої школи.
Інший варіант буде враховувати особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, які переважно проживають у середовищі рідної мови, ідеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься поступово, а відсоток предметів, які вивчають державною мовою, буде меншим.
"Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів", – пояснили в МОН.
Третя модель – для національних громад, мова яких належить до тієї самої сім'ї, що й українська. Це – російська. Школярі, які будуть навчатися за цією моделлю, перейдуть на навчання предметів українською відразу після п'ятого класу.
"Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім'ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми і телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти із цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами", – інформує міністерство.
У МОН не погодилися, що мовна, стаття 7 закону у який-небудь спосіб може ущемити права російськомовної громади.
"В Україні немає меншин, крім російської, мова яких не належить до мов Європейського союзу і які навчалися рідною мовою у школах. Враховуючи наведені вище аргументи, а також те, що відповідна рекомендація не входить до заключного пункту висновків Венеціанської комісії, Міністерство освіти і науки України не погоджується із твердженням комісії про те, що стаття 7 не пропонує рішень для російської мови", – ідеться в повідомленні.
Після ухвалення 5 вересня у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння майбутнім національних меншин в Україні.
Закон "Про освіту" було подано на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.
Києву запропонували внести зміни в статтю 7 – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у ЄС. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
7 грудня глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що український закон про освіту "неприйнятний" і спрямований проти "мільйонів російськомовних українців".