Мовний омбудсмен пояснив, чому його кандидатури не висунули на другий строк

За словами Кременя, він вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики, а його пропозиції вважали "незручними"
Фото: Тарас Кремінь / Facebook

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що уряд не висунув його кандидатури на посаду мовного обмудсмена на другий строк через те, що він був "незалежним і незручним". Про це Кремінь заявив в інтерв'ю "Главкому", яке опублікували 26 червня.

За словами Кременя, такого висновку він дійшов після того, як побачив результати висування кандидатур на посаду мовного омбудсмена.

Він розповів, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики.

"Наприклад, чотири роки я нагадував уряду, що має з'явитися державна мовна програма. Вона з'явилася у 2024-му, хоча мала б – у 2020-му. Плюс із 2021-го я наголошував на тому, що сотні назв географічних об'єктів не відповідають закону про мову, але закон про декомунізацію цих об'єктів з'явився тільки після повномасштабного вторгнення. Також декомунізація назв судів – це також моя ініціатива", – заявив Кремінь.

Окрім того, мовний омбудсмен розповів про свої пропозиції щодо законів про рекламу й множинне громадянство, які назвав "незручними". За його словами, він пропонував запровадити для претендентів на український паспорт ще й іспити з історії України та основ Конституції.

Контекст:

Кремінь перебуває на посаді мовного омбудсмена з 8 липня 2020 року й наступного місяця спливає його п'ятирічна каденція. За словами посадовця, з ним не проводили консультацій щодо ймовірного повторного призначення на посаду, але він був би зацікавлений у продовженні роботи.

Натомість новим мовним омбудсменом може стати актор і доцент Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Олександр Завальський. За словами джерела "Української правди", його кандидатуру запропонував прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.