"Наш край": Влада переплутала олігархів із фермерами в "антиолігархічному" законопроєкті

Сергій Шахов: Сумарно за 2022–2025 роки втрати державного бюджету можуть скласти 12,5 млрд грн. А ось олігархи збагатіють саме на цю суму
Фото: pravda.com.ua
Законопроєкт №5600 між першим і другим читаннями в сесійній залі Верховної Ради перетворився з "антиолігархічного" на "антифермерський", заявив співголова політичної партії "Наш край", народний депутат Сергій Шахов. У нинішній редакції проєкт закону спрямований проти простих громадян і водночас полегшує життя олігархам, пише 8 жовтня сайт політичної сили.

"Внесені в цей закон поправки гарантують послаблення олігархам (зниження платежів по ренті на руду, невведення акцизу на "зелену" енергетику). А для малих фермерів і громадян, які мають городи, – серйозні проблеми. Законопроєкт передбачає підвищення акцизів (а значить, і цін), а також мінімальне податкове зобов'язання на землю, податок на продаж урожаю, погіршення умов для малого бізнесу", – заявив політик.

Він додав, що в перспективі рента на видобування руди стане навіть меншою, ніж зараз.

"Ставка залишається незмінною. Але хитрість поправки в тому, що з нарахованої ренти дозволили відняти вартість фрахту (10% від ціни руди, або $10–15 за тонну). Тобто при зниженні ціни на залізну руду до менш ніж $100 за тонну (яку прогнозують усі експерти ринку) наступного року олігархи будуть платити менше, ніж за нинішніми правилами – зараз близько $3 за тонну, а у 2022-му – $2,8. Сумарно за 2022–2025 роки втрати державного бюджету можуть скласти 12,5 млрд грн. А ось олігархи збагатіють саме на цю суму", – прогнозує Шахов.

Нардеп пояснив, як постраждають власники городів і малі фермери в разі ухвалення законопроєкту в нинішній редакції.

"Законопроєкт передбачає податок 5% від вартості земельної ділянки. Це буде змушувати людей продавати свою землю, тому що, наприклад, унаслідок неврожаю не буде з чого заплатити цей податок. У своїй першій версії законопроєкт вводив податок на урожай з усіх городів, що більші, ніж 0,5 га, до другого читання парламентарії змінили цю норму. Тепер хочуть обкласти податком усі городи, які принесли своїм господарям за сезон більше ніж 12 мінімальних зарплат (у 2022 році – 78 тис. грн). При цьому в разі перевищення цього граничного порогу необхідно буде сплачувати ПДФО в розмірі 18%. Щоправда, незрозуміло, яким чином буде здійснюватися контроль за перевищенням цієї суми. Окрім того, у всіх розвинених країнах держава дотує малих фермерів, а в Україні підвищують податки", – заявив співголова "Нашого краю".

У партії "Наш край" закликали владу припинити лобіювати інтереси окремих олігархів і підвищити рентні ставки на видобування залізної руди.

"Водночас ми вимагаємо скасувати мінімальне податкове зобов'язання та податок на продаж урожаю з власних городів. Влада має захищати малих фермерів та ухвалити комплексну стратегічну програму розвитку українського села, адже аграрний сектор і, зокрема, фермерські господарства, які активно розвиваються в усьому світі, можуть підняти з колін українську економіку. Держава має підтримати малих фермерів, звільнивши їх від будь-яких податків, і таким чином допомогти українській продукції стати конкурентною на світових ринках", – переконані в політичній силі.

Контекст:

Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором виступив Кабмін.

Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться лише великого бізнесу і не торкнуться загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві відзначили, що він містить корупційні фактори та низку інших порушень, тому його необхідно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.