Наші опоненти, незгодні з рішенням Конституційного Суду щодо закону Колесніченка–Ківалова, можуть тільки піти і вбитися об стінку – нардеп Ємець
Так званий закон Колесніченка–Ківалова про основи державної мовної політики, який Конституційний Суд визнав не узгодженим із Конституцією, був частиною планів ФСБ щодо України, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець.
Після рішення Конституційного Суду України про те, що так званий закон Колесніченка–Ківалова про основи державної мовної політики не узгоджений із Конституцією, він утратив свою силу. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець.
"Насамперед потрібно вивчити рішення Конституційного Суду. Я представляю групу депутатів, юридична позиція яких щодо голосування за цей закон така: воно проходило з порушенням норм Конституції. Як доказ ми продемонстрували документи, які підтверджують, що двадцять із гаком нардепів, які нібито проголосували за законопроект, насправді в цей час перебували за межами України. Це документи з прикордонної служби, а також кадри відеофіксації. Ми ж знаємо, що Конституція передбачає особисту присутність депутата в сесійній залі, щоб його голос було враховано. Якщо закон визнають неконституційним, він перестає діяти. Жодного додаткового голосування вже не потрібно", – підкреслив нардеп.
Він зазначив, що рішення суду не підлягає оскарженню.
"Наші опоненти, незгодні з рішенням Конституційного Суду щодо закону Колесніченка–Ківалова, можуть тільки піти і вбитися об стінку. Це єдине, що їм залишається, оскільки це рішення остаточне. Апеляції тут бути не може. У нас є низка інших законопроектів. Тому до цього питання треба підійти серйозно. Тому що скасований закон ухвалювали винятково в межах російської диверсії в Україні, він був частиною планів ФСБ. Тішить, що скасування цього закону відбулося після призначення нового голови Конституційного Суду. Те, як виявляє себе зараз цей суд, дійсно вселяє оптимізм. Я задоволений результатом і тією оцінкою, яку суд дав нашій юридичній позиції", – резюмував Ємець.
Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики", авторами якого були нардепи Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, 3 липня 2012 року. Документ набув чинності в серпні того самого року і передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Противники закону підкреслювали, що документ посилював позиції російської мови в східних регіонах країни.
У лютому 2014 року, відразу після перемоги Євромайдану, Рада скасувала закон Ківалова–Колесніченка, однак в.о. президента України Олександр Турчинов заявив, що не буде підписувати рішення парламенту.
У липні 2014 року 57 народних депутатів надіслали подання щодо конституційності закону в Конституційний Суд, 10 жовтня того самого року було відкрито провадження, у листопаді 2016 року суд розпочав розгляд подання нардепів.
14 грудня 2016 року КСУ завершив розгляд справи у відкритому слуханні і перейшов до закритої частини засідання.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд України ухвалив рішення щодо закону про засади державної мовної політики. У прес-службі Всеукраїнського об'єднання "Свобода" стверджують, що КСУ визнав його не узгодженим із Конституцією.