Навроцький подав законопроєкт про покарання за "заперечення злочинів ОУН-УПА". Українські історики відповіли

Метою цієї зміни є "протидія поширенню на території Республіки Польща неправдивих тверджень щодо злочинів, скоєних членами і співробітниками Організації українських націоналістів фракції Бандери й Української повстанської армії, а також інших українських формувань, які співпрацювали з третім рейхом, зокрема злочину геноциду, вчиненого проти поляків на Волині", ідеться в повідомленні.

Окрім того, законопроєкт передбачає підвищення рівня кримінальної відповідальності за незаконний перетин державного кордону, а також за організацію незаконного перетину кордону іншими особами.

Понад 40 представників української історичної спільноти, серед яких голова УІНП Олександр Алфьоров, історик і військовий Вахтанг Кіпіані, доктор історичних наук Ярослав Грицак, автор YouTube-каналу "Історія без міфів" Владлен Мараєв, головний редактор "Локальної історії" Віталій Ляска, відреагували на законопроєкт у відкритій заяві, котру опублікував Український інститут національної пам'яті.

"В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за всі події, пов'язані з Волинською трагедією", – ідеться в ній.

Представники історичної спільноти України наголошують на потребі уникнення політизації питань спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.

Історики запевняють, що зараз докладають зусиль до створення об'єктивного дослідження всіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського й польського населення на території Волині й Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. Вони підкреслили, що немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР і нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння.

"Тому досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці", – наголосили експерти.

Як зазначили в заяві, на ухвалення згаданого вище проєкту польською стороною очевидно буде негативна реакція в Україні.

"Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів і приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової й Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни й у перші повоєнні роки", – підкреслили українці.

Українські історики вважають, що найоптимальнішим способом врегулювання питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн, а також спільна робота українсько-польського форуму істориків.

Контекст:

25 серпня Навроцький анонсував законопроєкт "стоп бандеризму", який мав би прирівняти "бандерівський" символ до символів нацизму, писало Wirtualna Polska. Також він планував внести зміни до закону про Інститут національної пам'яті – створити комісію з переслідування злочинів проти польського народу в частині, яка стосується злочинів ОУН-УПА. За його словами, це потрібно, "щоб усунути російську пропаганду й вибудувати польсько-українські відносини на справжньому партнерстві та взаємній повазі, чутливості".