"Жодного тиску з моєї сторони не було". Глава САП прокоментував заяву прокурора у справі судді Князєва про звільнення

13 липня Омельченко повідомив про своє "звільнення або скорочення" з посади. Омельченко пов'язав це з конфліктом із главою САП Клименком "із приводу певних розбіжностей у розумінні проведення процесуальної дії у справі Князєва".

"До цього будь-яких нарікань і претензій до моєї роботи не було", – заявив він у коментарі "Укрінформу".

Омельченко вважає, що в САП відбулося не скорочення, а позбавлення його посади.

Клименко пояснив, що звільнення не було, а в САП наразі відбуваються зміни структури.

"Усі заяви Омельченка про звільнення чи скорочення не відповідають дійсності. На сьогодні Омельченко ознайомився лише з наказом про зміну структури САП. Із цим наказом ознайомилися всі, і я зокрема. А про скорочення його посади відділ кадрів ОГП офіційно його ще навіть не інформував. Тобто формального повідомлення про скорочення ще взагалі не було. Хоча він чомусь про це заявляє", – сказав Клименко.

Водночас він зазначив, що показники 1-го відділу, керівником якого є Омельченко, найгірші. Він навів приклад, що із 2015-го до 2022 року відділ Клименка передав до суду 30 проваджень, 6-й – 55 проваджень.

ZN.UA зазначило, що Омельченко подав скаргу до Ради прокурорів.

"Але кожен прокурор має право подати таку скаргу, коли вважає, що є загроза його незалежності. Він її подав, і її мають розглянути відповідно до закону. Я не можу прогнозувати результатів розгляду. Але для себе не бачу загрози, оскільки жодного тиску з моєї сторони не було і цьому справді є підтвердження", – відреагував Клименко.

Контекст:

15 травня ЗМІ повідомили, що НАБУ затримало на хабарі голову Верховного Суду Всеволода Князєва. Того самого дня ввечері НАБУ і САП проінформували, що викрили масштабну корупцію у Верховному Суді, але не уточнили, про якого суддю йдеться.

Як повідомили в НАБУ, ідеться про хабар у розмірі $2,7 млн, із яких $1,8 млн було призначено саме для представників Верховного Суду, ще $900 тис. – для посередників. Провадження відкрили за ч. 4 ст. 368 і ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу (отримання неправомірної вигоди службовою особою та надання неправомірної вигоди службовій особі).

Слідство вважає, що у зв'язці з Верховним Судом діяв "бекофіс", який був посередником між керівництвом суду й особами, які намагалися за неправомірну вигоду вирішити свої питання в суді. За інформацією "Української правди", разом із Князєвим затримали адвоката Олега Горецького. Припускають, що саме його адвокатська фірма була "бекофісом".

16 травня Князєва повідомили про підозру. Перед цим пленум Верховного Суду висловив йому недовіру і припинив повноваження як голови суду.

Пізніше стало відомо, що в межах кримінального провадження за підозрою Князєва в хабарництві НАБУ обшукувало двох чинних суддів Верховного Суду й одного у відставці.

Князєва й Горецького заарештували 18 травня. Зокрема, Князєва ВАКС відправив під арешт із можливістю вийти під заставу у розмірі 107 млн грн. 31 травня суд зменшив для Князєва розмір застави до 75 млн грн.

11 липня ВАКС продовжив до 8 вересня арешт для ексголови Верховного Суду.