Офіс генпрокурора України засекретив статистику щодо СЗЧ. У чому причина?

Повідомляють, що засекречування даних про правопорушення, зокрема самовільні залишення частини (ст. 407 і ст. 408 Кримінального кодексу України), є "вимушеним та законним" кроком, який спрямований на:

• захист нацбезпеки;
• недопущення використання цих даних проти України;
• збереження стабільності й довіри до сил оборони під час війни;
• протидію інформаційно-психологічним операціям країни-агресора РФ.

"Поширення навіть узагальнених статистичних даних про кількість таких правопорушень може завдати істотної шкоди оборонній діяльності та інформаційній безпеці, зокрема шляхом створення сприятливого середовища для маніпуляцій та ворожої пропаганди", – ідеться в повідомленні ОГП.

Там уточнили, що обмежують такі відомості:

• узагальнені статистичні дані щодо кримінальних правопорушень, передбачених розділом XIX КК України (військові злочини або кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (ст. 401–435-1));
• інформація про осіб, які вчинили такі правопорушення;
• інформація, пов'язана із цими кримінальними правопорушеннями, яка міститься в документах органів прокуратури.

В ОГП наголосили, що ці обмеження застосовують лише у період дії воєнного стану в Україні.

Контекст:

28 листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше пішов у СЗЧ чи дезертирував. Щоб уникнути кримінального покарання, військові, які зробили такий крок, мали повернутися на службу до 1 січня 2025 року. Потім парламент ще кілька разів продовжував строк, коли військові могли повернутися на службу.

Як повідомили 5 серпня 2025 року в ДБР, за період дії цього закону на службу після СЗЧ повернулося понад 29 тис. військовослужбовців. Водночас, за підрахунками "BBC News Україна", кількість військових, які йдуть у СЗЧ, щонайменше вдвічі більша за кількість тих, хто повертається.