ООН вважає заборону УПЦ МП в Україні "невідповідною" – доповідь верховного комісара
Обмеження діяльності в Україні релігійних організацій, які перебувають під впливом країни-агресора Росії, є "невідповідними" до загрози, котру вони становлять. Про це йдеться в доповіді управління верховного комісара ООН з прав людини за 2024 рік, опублікованій на сайті організації.
Автори документа вважають, що ухвалені Верховною Радою України закони щодо Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) обмежують свободу віросповідань і переконань і що їх запровадили без достатньої підстави.
"Україна не продемонструвала потреби й пропорційності цього, не застосувавши, наприклад, обмежень проти конкретних осіб, що могло б бути задовільним і достатнім", – ідеться в документі.
В ООН вважають "розпливчастим" формулювання українського законодавства, згідно з яким релігійну організацію розпускають, якщо її уповноважених осіб засуджено за злочини проти національної безпеки або неодноразову пропаганду "русского мира".
У доповіді управління верховного комісара також засуджують право держави не продовжувати договору оренди храмів із такими організаціями, що може "обмежувати свободу віросповідання та сприяти соціальній напруженості" в Україні.
Контекст:
У серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає заборону діяльності в Україні церков, пов'язаних із країною-агресором Росією.
У документі, який президент України Володимир Зеленський називав "законом про духовну незалежність", УПЦ МП прямо не згадують. Проте автори законопроєкта пояснювали, що закон забороняє діяльність в Україні РПЦ "як частини режиму держави-агресора" й забороняє зв'язок із РПЦ українських релігійних організацій.
Водночас УПЦ МП стверджує, що розірвала зв'язки з Москвою давно. У травні 2022 року, за три місяці після початку повномасштабного вторгнення, синод УПЦ "розглянув питання церковного життя, що виникли внаслідок воєнної агресії РФ проти України", і вніс зміни до статуту церкви, які, на думку синоду, "свідчать про повну самостійність і незалежність УПЦ".
У грудні того самого року Держслужба з питань етнополітики та свободи слова провела експертизу оновленого статуту УПЦ МП і дійшла висновку, що ці зміни насправді є формальними, а формулювання у статуті про самостійність УПЦ МП практично дослівно повторюють фрази зі статуту РПЦ, де УПЦ досі вказано як її структурний підрозділ.