Парасюк: Я довго думав, як загинув мій друг, і зрозумів: він теж цю гранату побачив і вибіг із посадки. А там йому куля влучила в серце G

Позафракційний народний депутат України Володимир Парасюк в ефірі авторської програми засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона на каналі "112 Україна" розповів про бої під Іловайськом Донецької області у 2014 році.

"Ми виривалися, в останній момент я бачив журналіста Шапошникова, який зараз, по-моєму, у Штатах, і свого безпосереднього командира батальйону Юрія Березу (командир батальйону "Дніпро-1", нині нардеп від "Народного фронту".  – "ГОРДОН"). Скажу так: з епіцентру обстрілу я вирвався першим, за кермом не був, відстрілювався, за кермом сидів мій друг, який загинув, ми до певного перехрестя під'їхали", – розповів Парасюк.

За його словами, він відчував страх і не розумів, що робити.

"Потім вирвався Береза, вирвався Шапошников, який із ним був, по-моєму, був ще БТР зв'язку, і я запитав, куди їхати. На що Юрій відповів: "За мною". Вони поїхали, а нам куля пробила колесо, і ми зі швидкістю п'ять кілометрів на годину по самому центру обстрілу... Не знаю, Господь Бог нас спас. По дорозі ми затягли до себе в бус хлопців із "Дніпра", чию машину у нас перед очима підбили, доїхали до посадки, дістали поранених, почали відстрілюватися. Майже весь БК вистріляли, у мене автомат заклинило, я зрозумів, що потрібно витягувати поранених кудись, була така посадка, заходили ми туди з розвідкою... Але, щоб ви розуміли, це не 10 і не 20 метрів, це метр–два. Я зайшов, за мною ще один хлопець, а за ним мій друг", – розповів депутат.

За його словами, він побачив в окопі людей.

"Це були російські солдати. Вони нас не бачили чи що, але це було рівно частку секунди, бо ззаду прилетіла граната, і мене виключило. Я довго думав про те, як загинув мій друг, і зрозумів: він так само цю гранату побачив і вибіг із посадки. А там йому куля влучила в серце", – розповів Парасюк.

Він зазначив, що прокинувся від ударів по голові і думав, як приховати, ким він є.

"Дуже допоміг хлопець-медик, він, по-моєму, уже демобілізувався з лав Національної гвардії. Коли російські солдати надавали нам першу допомогу, він, побачивши, що мене поранено в голову, порадив: "Не замотуй, нехай тобі обличчя заллє кров'ю. Давай я тобі шию перемотаю, скажеш, що голову не можеш підняти, тому що перебито щось". А як я свої документи в донецьку землю закопував! Зараз смішно, а тоді... Тільки закопаю – міна прилетіла, усе обсипалося, і вони знову назовні! Ну мені вдалося все-таки їх заховати. Потім повезли нас в інше місце, там теж була специфічна історія, я говорив, що я медик, вигадував щось", – сказав депутат.

Парасюк зазначив, що військовослужбовці, які були з ним у транспортері, бачили, як проїхали знак "Державний кордон України", а потім приїхали на базу.

"Під час допиту я зрозумів, що це точно не військові і не хтось із "ДНР". Напевно, спецпризначенці з Росії, ФСБ. Ставили загальні запитання, я набрехав, що медик, прізвище Сидоренко, був мобілізований... Пам'ятаю, як вони ще говорили: "Ну ты посмотри! Кого не возьмем, одни медики и волонтеры, а кто стрелял?" Але вони не били, нічого мені не робили, переписали дані і кажуть: "А документы твои где?" Там цілий ящик документів стояв. "Нема, – кажу, – згоріла сумка в машині". Вони: "Ну ладно". Вивели мене, в яму кинули й усе. Потім гірше було: якщо пам'ятаєте, на тому відео, де скакали, я теж є, коли деенерівці і чеченці над нами знущалися", – повідомив політик.

За його словами, терористи відвели українських добровольців у сторону, говорили: "Хто не скаче..." та й інші "непристойні" речі".

"Потім приїхали російські ЗМІ, посадили нас у ПАЗик, возили по Донецьку: "Ось, будете все це відбудовувати..." Потім привезли на базу СБУ, і там найгірше було, тому що ми зустріли людей, які жили в Донецькій області і вступили в терористичні організації. Вони знущалися так, що ви собі просто не уявляєте... Сильно не били: там же, в принципі, одні доходяги були... Плювали... І з хлібом неприємна ситуація була: коли хліб давали, у болото перед цим кинувши; воду принесли якусь жовту: ну ви розумієте... Але ми всі були виснажені, хотіли їсти, пити – страшне, що коїлося", – розповів він.

Потім, за словами Парасюка, їх передали Червоному Хресту.

"Прийшов якийсь російський військовий, сказав: "Ладно, пусть валят" – і я вже зрозумів: усе, нас відпустять. І ніякого одного Парасюка не випускали, випускали цілу групу – 150 чи 200 осіб. Нас довго передавали Червоному Хресту, ми ще цілу ніч у тих "санітарках" спали... Потім нас уже випустили з їхньої території, недалеко від Волновахи в полі сіли вертольоти, і я дуже добре пам'ятаю, що в той момент мене охопила якась дурнувата паніка. Сів у машину до ДАІшника, який нас супроводжував, забрав у нього АКСУ і сказав: "У Дніпрі віддам". Він мені: "Та ні, я ж свій..." Я кажу: "Добре. Я людина військова, знаю, як зі зброєю поводитися, просто мені так безпечніше", – сказав депутат.

Парасюк: Мій батько ніколи не керував охороною Буковеля, і з Коломойським ні він, ні я не знайомі. І те, що він із друзями стріляв по "Беркуту", неправда. Читайте повну версію інтерв'ю

У середині серпня 2014 року українські військові зуміли взяти під контроль більшу частину Іловайська, але 23–24 серпня Росія ввела під Іловайськ свої війська, внаслідок чого українські бійці опинилися в оточенні. Потім бойовики і російські військові заявили, що готові випустити українців, 30 серпня створили коридор, але російська сторона порушила домовленості: коли українські військові організованими колонами почали рух із міста, по них завдали удару. Слідство встановило загибель 366 військовослужбовців. Ще 300 українців потрапили у полон.