Перейменування Московського проспекту на честь Бандери – це дуля Києва в бік РФ, Польща тут ні до чого – історик Зінченко G

Відштовхуючись від ставлення українців до різних історичних персонажів, можна стверджувати, що Степан Бандера є регіональним героєм. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив історик і публіцист Олександр Зінченко, коментуючи заяву голови керівної партії Польщі "Право і справедливість" Ярослава Качинського про те, що "Україна з Бандерою в Європу не увійде".

"Перш за все, виникає питання – чи взагалі іде Україна до Європи зі Степаном Бандерою? Якщо подивитися статистику, то стає зрозуміло, що його практично не видно і не чутно. Фонд "Демократичні ініціативи" проводив дослідження, під час якого з'ясовував, яким історичним героям довіряють українці. Так от, за його результатами, Бандера, по суті, став регіональним героєм. Наприклад, найбільш позитивним героєм українці вважають Ярослава Мудрого. Також серед лідерів князь Володимир Святославович. Водночас у нас досить цікава ситуація, оскільки якогось визначеного героя, що об'єднує всю країну, немає", – зазначив історик.

Він акцентував увагу на тому, що перейменування Московського проспекту в Києві на честь Бандери було своєрідною відповіддю Москві, а не Варшаві.

"Якщо говорити про Бандеру, то на Галичині позитивним героєм його вважають 47% опитаних, на Волині – 34%. Але в середньому по Україні цей показник знаходиться на рівні 12,5%. Приміром, того ж Ярослава Мудрого позитивним героєм уважає кожен третій українець. Перейменування Московського проспекту на честь Бандери – це дуля Києва в бік РФ, Польща тут ні до чого. Мені особисто хочеться запитати – хто інформує Качинського про події в нашій країні?" – підкреслив Зінченко.

За його словами, інтерес українців до діяльності ОУН і УПА зріс після активізації російської пропаганди.

"Так, в Україні стали більше говорити про ОУН та УПА. Але інтерес до цієї теми з'явився після казок російської пропаганди про те, що у нас по вулицях бігають фашисти і бандерівці. Саме тому багато українців просто для себе вирішили розібратися, що собою насправді являла УПА. У 2014 році, коли відбувся Майдан і почалася російська агресія, пошукові запити, пов'язані з Бандерою, опинилися в топі Google. Очевидно, що в Польщі не змогли правильно оцінити природу цього явища. Адже це була реакція на події в Україні. А ось поляки представили це як бандеризацію населення нашої країни. Вони почали боятися, що в Україні битимуть поляків. Але як ми бачимо, поки б'ють тільки українців у Польщі", – заявив історик.

Він зазначив, що польські політики зіпсували відносини не тільки з Україною, але й іншими своїми сусідами.

"Сьогодні у нас найгірші відносини з Польщею за всі 25 років незалежності. Водночас потрібно відповісти на питання – а чи все у поляків добре у відносинах із Литвою чи Німеччиною? Вони зіпсували відносини не тільки з Україною. Мені цікаво, що буде з Польщею через кілька років, якщо їхні політики продовжуватимуть подібну риторику. Адже поляки можуть утратити своїх друзів. І якщо польські політики хочуть зробити свою країну великою в очах всіх інших, то потрібно визнати, що у них це не виходить", – резюмував Зінченко.

Качинський заявив, що культ лідера Організації українських націоналістів (ОУН) у ХХ столітті Степана Бандери може зашкодити євроінтеграційним прагненням України.

9 квітня 2015 року Верховна Рада України визнала членів УПА борцями за незалежність України.

У Польщі УПА звинувачують у злочинах проти поляків у роки Другої світової війни.