Подоляк про НАТО: Нині діяльність Альянсу обмежувалася проведенням самітів, на яких генерали робили погрозливі гримаси

Уся архітектура європейської безпеки потребує перевірки, зазначив Подоляк
Фото: president.gov.ua
Президента РФ Володимира Путіна можна зупинити лише силою, але НАТО сьогодні не має цієї сили. Таку думку в інтерв'ю Wiadomości, опублікованому 17 березня, висловив радник керівника Офісу президента України (ОПУ) Михайло Подоляк.

Журналістка запитала радника Андрія Єрмака, чи готова Україна відмовитися від вступу в НАТО, як того вимагає РФ, і чи хоче створити свій альянс.

За словами Подоляка, "проблема в іншому" – Україні "важливий не статус, а союзники, які справді готові боротися" на її боці.

Як засвідчило вторгнення РФ в Україну, "вся архітектура європейської безпеки потребує перевірки", додав радник глави ОПУ.

Подоляк зазначив, що, на думку Києва, НАТО наразі – це "організація, діяльність якої здебільшого обмежувалася проведенням самітів, на яких генерали робили погрозливі гримаси".

Найбільший військовий союз в історії людства не справляє враження на Кремль, вважає радник керівника ОПУ. А всі розмови про наближення НАТО до кордонів Росії – це "лише хитрощі, пропаганда росіян на внутрішньому ринку для виправдання їхнього нападу на Україну та інші країни", зазначив Подоляк.

Тому Україна хоче покласти край війні з РФ, створивши новий альянс, "досить сильний, щоб зупинити Росію, якщо вона знову захоче напасти на когось", наголосив Подоляк.

Представниця ЗМІ уточнила, який вигляд матиме цей союз і які країни вже погодилися приєднатися до нього.

Подоляк відповів, що в угоді "крок за кроком буде описано механізми, які запустять у разі чергового нападу на Україну", а "держави, які будуть гарантами, зокрема й сама Росія, візьмуть на себе конкретні зобов'язання".

Надалі, як зазначив радник глави ОПУ, цей документ "може бути розширено і на його основі буде створено абсолютно новий альянс, який гарантуватиме безпеку всієї Європи".

Водночас Подоляк не став розкривати, які країни вже погодилися приєднатися до такого союзу, оскільки "переговори все ще тривають".

Коли вони закінчаться, президент України Володимир Зеленський озвучить усю концепцію, резюмував Подоляк.

Зеленський зазначив 15 березня, що Україна роками чула про нібито відчинені для неї двері в НАТО, але вже почула про те, що їй туди не ввійти.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

Якщо Північноатлантичний альянс не готовий прийняти Україну до своїх лав, то має надати їй гарантії безпеки, заявив Зеленський 1 березня 2022 року, на тлі масового військового вторгнення РФ в Україну.

"Наші партнери, якщо вони не готові прийняти Україну в НАТО... тому що Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО, мають розробити спільні гарантії безпеки для України", – сказав глава держави.

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив 16 березня, що Україна в жодному разі не приєднається до НАТО найближчим часом. Водночас він наголосив, що це рішення за Україною та її обраним лідером, і Великобританія це підтримає.

За словами голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, Україна готова розглянути прямі гарантії безпеки від різних країн як альтернативу членству в НАТО.