Війна Росії проти України. Головне G

Початок вторгнення й дані про втрати

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. За даними на 3 січня 2023 року, поліція зафіксувала загибель понад 16,5 тис. мирних українців лише на територіях, підконтрольних Україні та звільнених від окупантів.

Втрати серед українських військовослужбовців станом на 22 серпня, за даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, становлять приблизно 9 тис. осіб.

Втрати російських окупантів, за даними Генштабу ЗСУ станом на 2 липня 2023 року, такі: приблизно 229 660 військових, 4052 танки, 315 літаків, 308 гелікоптерів і 18 кораблів та катерів, включно із флагманом Чорноморського флоту Росії ракетним крейсером "Москва".

Росія наприкінці вересня офіційно визнала загибель 5937 російських військовослужбовців. Кількості поранених міністр оборони РФ Сергій Шойгу не озвучив, але заявив, що 90% із них "повернулися до лав і продовжують службу".

Питання про закриття неба

Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна просила НАТО закрити небо над країною, встановивши безполітну зону. Під безполітною зоною мають на увазі заборону перебування авіації над будь-якою територією. Сторона, яка вводить такий режим, окреслює його межі та починає відстежувати дотримання. Літаки, які хочуть увійти в повітряний простір, де встановлено безполітну зону, мусять вимагати дозвіл на вхід у сторони, що її встановила. Усі літаки без такого дозволу в зоні дії режиму за замовчуванням вважають порушниками та знищують.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що НАТО не погодиться на створення безполітної зони над Україною, оскільки не хоче поширювати війну за межі країни.

Україна розглядає й альтернативні засоби закриття неба. Наприклад, передання від союзників літаків для українських військових. Як заявив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов, якщо НАТО не може "закрити небо" над Україною, то Україна закриє його сама, але для цього їй потрібна зброя.

Розглядали питання про передання Україні від західних партнерів винищувачів МіГ-29 радянського виробництва, якими вміють керувати українські пілоти. Проте 10 березня в Пентагоні остаточно заявили, що США "наразі" не підтримують пропозицію передати Україні польські МіГ-29 і не мають наміру брати участь у такій операції.

16 березня Столтенберг заявив, що країни – члени Альянсу, як і раніше, не мають наміру створювати безпольотну зону над Україною, щоб захистити українські міста від російських бомбардувань.

Захоплення атомних станцій

24 лютого, у перший день вторгнення, російські війська захопили Чорнобильську АЕС у Київській області та взяли в заручники персонал. У НЕК "Укренерго" повідомили 9 березня, що внаслідок ворожих дій російських окупантів Чорнобильську АЕС повністю знеструмлено. Пізніше на станції увімкнули резервний дизель-генератор. 20 березня на ЧАЕС удалося провести часткову ротацію персоналу – звідти було вивезено 64 осіб та на заміну приїхало 46 добровольців – працівників станції.

31 березня окупанти покинули територію ЧАЕС і місто-супутник Славутич. Водночас вони захопили в полон військовослужбовців Національної гвардії, які охороняли станцію.

3 березня російські загарбники обстріляли Енергодар, де розміщена Запорізька атомна станція, і змогли проникнути в місто. Уночі 4 березня влада міста заявила, що окупанти обстрілюють станцію і що там почалася пожежа. Пізніше стало відомо, що росіяни влучили в перший енергоблок. 4 березня вранці українські рятувальники ліквідували пожежу на Запорізькій АЕС.

Військові РФ захопили АЕС, відтоді вона працює під їхнім контролем. 11 березня "Енергоатом" повідомив, що російські військові використовують АЕС як військову базу. Персоналу Запорізької АЕС окупанти заявили, що тепер станція належить "Росатому". 14 березня на території Запорізької АЕС російські окупанти підірвали частину боєприпасів.

Із серпня окупанти регулярно обстрілюють ЗАЕС і Енергодар Запорізької області, через що станцію повністю від’єднували від енергомережі.

Крім того, окупанти не менше ніж чотири рази обстріляли ядерну пускову установку "Джерело нейтронів", розташовану в Харківському фізико-технічному інституті.

19 вересня "Енергоатом" повідомив про ракетний удар окупантів по промисловій зоні Південноукраїнської АЕС. Ракета впала за 300 м від ядерних реакторів і залишила вирву діаметром 4 м і завглибшки 2 м.

Притягнення РФ до відповідальності

Вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice), висунувши вимогу притягнути Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 7–8 березня у суді пройшли перші слухання за позовом України проти РФ у справі про звинувачення у геноциді. Росія відмовилася від участі в них.

16 березня Міжнародний суд ООН зобов'язав РФ негайно припинити війну в Україні. Російська влада відмовилася виконувати це рішення.

Прокурор Міжнародного кримінального суду (International Criminal Court) Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасником Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.

Через вторгнення Росії в Україну до МКС звернулося понад 40 країн.

Крім того, 28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, висунувши вимогу, серед іншого, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд виніс рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – зокрема, як пояснювала Верховна Рада, усі майбутні скарги проти РФ. Також суд висунув вимогу РФ щодо безпечного проходження та гуманітарної допомоги для мирних громадян.

15 березня ПАРЄ на екстреній сесії одностайно ухвалила резолюцію про виключення Росії з Ради Європи. У зв'язку із цим Європейський суд із прав людини зупинив розгляд усіх скарг проти Російської Федерації.

Санкції та реакція бізнесу

Після початку воєнного вторгнення Росії в Україну, що сталося 24 лютого, з країни-агресора почали масово йти міжнародні компанії. За підрахунками Інституту керівників вищої ланки Єльського університету, РФ уже покинуло понад 1000 компаній. Про зупинення роботи в Росії заявили платіжні системи PayPal, Visa та MasterCard. Із ринку пішли ретейлери IKEA, Jysk, Apple та Microsoft зупинив продаж продукції. Припинено прокат фільмів найбільших голлівудських кіностудій, масово закривають магазини модних брендів.

Західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема й персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи спричинили обвал економіки країни-агресора, рейтингове агентство Fitch вважає, що суверенний дефолт РФ неминучий. Санкції мають намір розширювати й далі.

За даними глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого на РФ було накладено понад 8,9 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим та частину території Донбасу, – більше ніж 11,6 тис. Тепер Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію та Північну Корею.