"Я ухвалив рішення якнайшвидше почати розслідування ситуації в Україні. Україна не є державою –учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду, тому сама не може передати цю ситуацію до моєї канцелярії. Але вона двічі скористалася можливістю визнати юрисдикцію Суду щодо ймовірних злочинів на її території", – пояснив прокурор.
Перша заява, яку подав уряд України, визнала юрисдикцію МКС щодо можливих злочинів, скоєних на території України з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Друга заява, подана у 2015 році, продовжила цей період на відкритій основі, щоб охопити злочини, які тривають. У доданій до неї постанові Верховної Ради України уточнювали, що йдеться про воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні вищими посадовцями РФ та керівниками терористичних угруповань "ЛНР" і "ДНР".
"Я ознайомився з висновками канцелярії щодо попереднього вивчення ситуації в Україні і підтвердив наявність обґрунтованих підстав для початку розслідування. Є достатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людяності", – заявив прокурор.
Він наголосив, що, враховуючи розширення конфлікту в останні дні, має намір, щоб це розслідування "охопило будь-які нові імовірні злочини, які підпадають під юрисдикцію канцелярії, вчинені будь-якою стороною конфлікту на будь-якій частині території України".
Хан зазначив, що вже доручив своїй команді вивчити всі можливості збереження доказів. Наступний крок – одержання дозволу від Палати попереднього провадження суду на відкриття розслідування.
Контекст
Україна не ратифікувала Римського статуту, проте 2015 року країна повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.
МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року. 2016 року було опубліковано попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі зазначено, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.
Наприкінці 2020 року МКС дійшов висновку, що дії, які становлять воєнні злочини та злочини проти людяності, "було вчинено в контексті ситуації в Україні", і вирішив, що підстави для розслідування є, повідомила тодішня прокурорка МКС Фату Бенсуда.
Тодішній заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов говорив у квітні 2021 року, що Україна надіслала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі 19 повідомлень, пов'язаних із російською агресією.
У лютому 2021 року на посаду прокурора Міжнародного кримінального суду було обрано представника Великобританії Каріма Хана. Він обійняв посаду у червні цього року.
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії".
-1 Київ
