МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року.
"Після ретельного і незалежного процесу я можу оголосити сьогодні, що встановлені законом критерії для початку розслідування ситуації в Україні дотримано", – сказала Бенсуда.
За інформацією прокурорки, суд дійшов висновку, що широкий спектр дій, які становлять воєнні злочини та злочини проти людяності, "було здійснено в контексті ситуації в Україні".
Ідеться про три види злочинів:
- скоєних у контексті ведення бойових дій;
- скоєних під час затримань;
- скоєних у Криму.
Бенсуда зазначила, що ці злочини здійснювали різні сторони конфлікту.
"Наступним кроком буде запит дозволу в суддів Палати попереднього провадження суду на початок розслідування", – ідеться в релізі.
Заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов 11 грудня зустрівся з Бенсудою напередодні проведення 19-ї сесії Асамблеї держав – учасників Римського статуту в Гаазі, повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
"Завершення попереднього вивчення ситуації є важливим кроком та гарантією правосуддя, у тому числі над вищим політичним та військовим керівництвом країни-окупанта. Приємно відзначити, що докази, зібрані національними правоохоронними органами та прокуратурою спільно з українськими і міжнародними неурядовими організаціями, стали достатньою підставою та переконливими аргументами для найвищої міжнародної інстанції у сфері кримінальної юстиції", – сказав Мамедов.
В Офісі генпрокурора пояснили, що надалі судова палата Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду має ухвалити рішення про відкриття повноцінного розслідування про ймовірне скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту в Україні.
"Мова йде, зокрема, про вбивства, насильницькі зникнення, катування, переслідування українців за політичними та релігійними переконаннями, примусову депортацію населення Криму на материкову частину України та колонізацію півострова", – зазначили у відомстві.
На зустрічі Мамедов назвав рішення Бенсуди "черговим кроком для забезпечення правосуддя та притягнення до відповідальності винних у вчиненні найтяжчих злочинів на території Криму та Донбасу". Він підтвердив здатність української прокуратури забезпечити притягнення до відповідальності підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів на підконтрольній Україні території та зазначив, що Україна розраховує на притягнення Міжнародним кримінальним судом до відповідальності військових злочинців та їхніх пособників.
Міжнародний кримінальний суд діє на підставі Римського статуту, ухваленого 1998 року, який набув чинності із 2002 року. Суд, який базується в Гаазі, розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та воєнних злочинів. Водночас юрисдикція суду поширюється тільки на ті держави, які ратифікували Римський статут.
Україна не ратифікувала Римського статуту, проте 2015 року Україна повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.
2016 року опублікували попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі вказано, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.
На початку грудня 2020 року Мамедов повідомив, що загалом Україна надіслала у МКС 14 звернень про воєнні злочини та злочини проти людяності на Донбасі й у Криму, зазначало агентство "РБК-Україна". За інформацією Офісу генпрокурора України, із початку збройного конфлікту на сході країни було зафіксовано понад 20 тис. кримінальних злочинів, за якими відкрито понад 5 тис. проваджень.
Навесні 2014 року після незаконного референдуму Росія окупувала український півострів Крим. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова. Після окупації Криму Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.