$41.22 €45.52
menu closed
menu open
weather +17 Київ
languages

ЄСПЛ ухвалив рішення на користь України щодо всіх майбутніх скарг проти РФ про обстріли цивільної інфраструктури

ЄСПЛ ухвалив рішення на користь України щодо всіх майбутніх скарг проти РФ про обстріли цивільної інфраструктури ЄСПЛ ще 1 березня заборонив Росії бомбардувати й обстрілювати цивільну інфраструктуру в Україні
Фото: EPA
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення на користь України за всіма майбутніми скаргами проти Росії щодо обстрілу цивільної інфраструктури. Про це повідомила 6 березня пресслужба Верховної Ради із посиланням на суддю ЄСПЛ від України Ганну Юдківську.

Україна 28 лютого звернулася до ЄСПЛ із заявою про введення попередніх заходів відповідно до правила 39 регламенту суду – воно дозволяє ЄСПЛ видати наказ на адресу будь-якої держави – учасниці Європейської конвенції з прав людини на час розгляду по суті скарги про порушення цієї конвенції.

Країна вимагає, зокрема, "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів, включаючи житлові будинки, приватні автомобілі, швидкі допомоги та інші спеціально захищені цивільні об'єкти, такі як школи та лікарні, на території України".

1 березня Європейський суд з прав людини застосував правило 39 і виніс рішення, яким наказав Росії припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні.

4 березня суд розповсюдив застосування тимчасових заходів за правилом 39 на надані відповідні запити приватних осіб, а також додатково висунув вимогу РФ щодо безпечного проходу та гуманітарної допомоги, повідомила Юдківська.

Ідеться про запити людей, які страждають від російського вторгнення: "тих, хто ховається в сховищах, домівках та інших спорудах, побоюючись за своє життя через триваючі бомбардування та обстріли, без або з обмеженим доступом до їжі, охорони здоров’я, води, каналізації, електроенергії та інших взаємопов’язаних послуг, необхідних для виживання, які потребують гуманітарної допомоги та безпечної евакуаці".

"Суд вирішує, що цей тимчасовий захід, згідно з правилом 39 регламенту суду, має вважатися таким, що охоплює будь-який запит, поданий особами, які належать до вищевказаної категорії цивільних осіб, які надають достатні докази, що свідчать про те, що вони зазнають серйозної й неминучої загрози непоправної шкоди їхній фізичній недоторканності та/або праву на життя", – ідеться у повідомленні.

Як пояснює Рада, ЄСПЛ повторив проміжне рішення за позовом "Україна проти Росії", яким заборонив країні-агресору обстрілювати цивільну інфраструктуру України, до того ж відповідне рішення затверджено і для всіх майбутніх скарг України проти Росії.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.

Точна кількість жертв російської агресії поки що невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей. Про втрати з-поміж українських військовослужбовців президент України Володимир Зеленський востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 6 березня становлять понад 11 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими, а також 285 танків, 985 ББМ, 109 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 21 одиниця засобів ППО, 44 літаки, 48 вертольотів, 447 автомобілів, два легкі швидкісні катери, 60 цистерн із паливом і чотири оперативно-тактичні безпілотники.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема й персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи спричинили обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й далі.