Полтавський суддя, який побив колегу і жив у нарадчій кімнаті суду, пішов у відставку з довічним утриманням – ЗМІ

Маліченко 2017 року хотів стати суддею у Верховному Суді, через що його перевіряла Громадська рада доброчесності. Під час перевірки ГРД виявила факти не на користь Маліченка.

Суддя у своїй декларації доброчесності зазначав, що не використовував свого статусу для отримання будь-якої вигоди. ГРД дізналася, що це неправда – з 2010-го до 2011 року Маліченко жив у нарадчій кімнаті суду, де він працював. До цієї кімнати судді йдуть, щоб зважити усі "за" і "проти" перед оголошенням свого рішення, але через Маліченка судді втратили важливе місце для своєї роботи, ідеться в публікації. До того ж Маліченко під час свого проживання в суді "використовував електроенергію та інші ресурси, які оплачувалися за державний кошт".

Щоб розв'язати проблему з відсутністю нарадчої кімнати, Маліченко видав наказ про ліквідацію кімнати для арештованих і створення на її місці нової нарадчої кімнати. Маліченко тоді мав повноваження це зробити, бо був виконувачем обов’язків голови суду.

Також стало відомо, що Маліченко побив колегу, коли той хотів зайти до нарадчої кімнати. "За словами цього судді, [Маліченко] підбіг до нього, почав його фізично тримати, наніс удар ногою і подряпав обличчя. При цьому суддя був у мантії і з нагрудним знаком", – писала у своєму висновку ГРД. Маліченко під час співбесіди з представниками ГРД сказав, що на нього не скаржилися у правоохоронні органи за будь-які прояви насилля. Це неправда, бо суддя, якого побив Маліченко, подав заяву в поліцію, на місце бійки приїжджали поліцейські, пише видання.

Також у судді були проблеми з поданням декларацій. 2016 року суддя декларував, що має чотири земельні ділянки загальною площею 126 070 м&³2;. Однак у декларації за 2015 рік цих земельних ділянок не зазначено. У декларації за 2015 рік Маліченко не вказав квартири площею 54 м&³2;, яка належить за правом власності сину судді.

У висновку ГРД є цитати з листів від людей, які розповідають про ймовірні факти недоброчесності Маліченка. Наприклад, в одному листі йдеться про те, що суддя затягував справи щодо адміністративних правопорушень, зокрема,справи щодо водіїв, які керували автомобілем напідпитку. Полтавський журналіст-розслідувач Ігор Гавриленко писав, що колегія під головуванням Маліченка затвердила домашній арешт для 48-річного ґвалтівника, жертвами якого стали його донька й дев'ятирічна онука його співмешканки. Інша членкиня колегії суддя Оксана Корсун була категорично проти такої м’якості й написала окрему думку. Зараз ґвалтівника вже засуджено до семи років.

За словами Гавриленка, Маліченко скасував усунення з посади підозрюваної в хабарництві керівниці райвідділу Держгеокадастру попри те, що вона чинила тиск на свідків. Також Гавриленко писав, що Маліченко входив до складу колегії, яка 2016 року випустила із СІЗО без жодних обмежень лідера злочинної групи, що займалася грабежем і розбоєм, Валерія Павлишина.

Попри це все, суддя залишився на своїй посаді й пішов у відставку 9 травня 2023 року. Тепер держава зобов’язана Маліченку вже як судді у відставці довічно щомісяця виплачувати приблизно 100 тис. грн із бюджету, пише видання.

Контекст:

Журналісти "Слідства.Інфо" дослідили список суддів, яких Вища рада правосуддя відправила у відставку. Можливість піти у відставку після 20 років служіння державі передбачена лише для тих, хто не брав хабарів і судив чесно. Розмір довічної виплати залежить від стажу судді та його зарплатні. У середньому судді отримують майже 100 тис. грн щомісяця.

Журналісти виявили, що за 2023 рік у відставку пішло 168 служителів Феміди, багато з яких має сумнівну репутацію. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну держава витратила на пенсії суддів понад 5 млрд грн, писало "Слідство.Інфо".