Порошенко обговорив із Моравецьким польський закон про Інститут нацпам'яті, економічне і військово-технічне співробітництво

Президент України Петро Порошенко в межах Мюнхенської конференції з безпеки зустрівся в суботу з прем'єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким. Про це повідомила прес-служба Порошенка.

Відомство зазначає, що Моравецький підтримав важливість розвитку стратегічного партнерства України й Польщі та координацію дій проти агресії РФ у контексті членства Польщі в Раді Безпеки ООН.

"Було також обговорено шляхи зміцнення двостороннього співробітництва в оборонній сфері... Йшлося про подальший розвиток взаємодії у сфері захисту культурної спадщини та увічнення місць пам'яті в контексті досягнутих домовленостей", – ідеться в повідомленні.

У прес-службі заявили, що Порошенко висловив стурбованість ухваленими в Польщі поправками до закону про Інститут нацпам'яті.

"Він закликав польське керівництво утриматися від кроків, які можуть поставити під загрозу позитивні досягнення у двосторонньому діалозі з історичних питань. Президент Петро Порошенко також звернув увагу на вкрай шкідливий для українсько-польських взаємин характер заяви з оцінкою діяльності українського гетьмана Богдана Хмельницького", – ідеться в повідомленні.

Сторони також обговорили співробітництво в енергетичній сфері і координацію кроків із протидії реалізації проекту "Північний потік – 2".

Також Порошенко і Моравецький поговорили про забезпечення прав і свобод українців, які тимчасово працюють у Польщі.

Як повідомляє кореспондент "ГОРДОН", на брифінгу після зустрічі Порошенко сказав журналістам, що вона була "досить конструктивною".

"Ми поговорили про візит прем'єра в Україну, про економічне співробітництво. Чутливим є питання військово-технічного співробітництва, питання відновлення співпраці в межах литовсько-польсько-української бригади... Ми обговорили багато важливих речей, зокрема – питання закону (про Інститут нацпам'яті Польщі.  – "ГОРДОН"). Моя позиція щодо закону, як і щодо чутливих питань історії, не змінилася: потрібно залишити історію історикам, а політики мають займатися майбутнім. Коли політики займаються історією, а історики – політикою, це, як правило, ні до чого доброго не приводить. Звичайно, ми чекаємо розгляду закону у польському Конституційному суді", – сказав Порошенко.

Він зазначив, що питання закону хвилює не тільки українців.

"Польща є нашим стратегічним партнером і адвокатом у питаннях євроінтеграції, і ми маємо робити все можливе, щоб зняти з порядку денного чутливі питання, які можуть нас розколоти, і обговорювати важливі питання", – заявив президент України.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.

17 листопада 2017 року в Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони погодилися зняти мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи в Україні та відновити їх. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.

13 грудня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають впливати на стратегічне партнерство України і Польщі, заявив Порошенко. Він анонсував засідання польсько-української комісії з історичних питань на рівні віце-прем'єр-міністрів країн.

Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у межах чергових увічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також говорив, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і надіслав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова й переконань.

Закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків в 1925–1950 роках.

Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. Верховна Рада ухвалила постанову, у якій ідеться про те, що українські депутати "з розчаруванням і глибокою стурбованістю" сприйняли законопроект.

Моравецький під час виступу 11 лютого поставив українського Хмельницького в один ряд із лідерами нацистської Німеччини Адольфом Гітлером і Генріхом Гіммлером.