Амбасадорка Німеччини сумнівається, що КСУ у своєму рішенні врахував закріплений у Конституції курс на євроінтеграцію

У своїх рішеннях Конституційний Суд України має враховувати закріплений у Конституції курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, однак є сумніви, що це було враховано під час ухвалення рішення КСУ щодо антикорупційного законодавства. Про це агентству "Інтерфакс-Україна" 2 листопада заявила амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

За її словами, у зв'язку із цим виникає запитання, чи може КСУ у своєму нинішньому складі діяти відповідно до своїх конституційних завдань.

"Боротьба з корупцією є центральною складовою у прагненнях України наблизитися до Європейського союзу і виконати конституційне завдання незворотності євроатлантичного курсу. Це конституційне завдання має враховувати у своїх рішеннях і Конституційний Суд. Однак є сумніви, що це було враховано під час ухвалення останнього рішення щодо електронних декларацій про доходи, окрім того, здається, що деякі судді мали конфлікт інтересів. Тому в мене також виникає запитання, чи може Конституційний Суд у своєму нинішньому складі діяти відповідно до своїх конституційних завдань", – сказала Фельдгузен.

Амбасадорка підкреслила, що всі учасники політичного процесу мають врегулювати кризу конструктивно і за допомогою методів правової держави. Вона зазначила, що спостерігає за розвитком подій навколо рішення КСУ "з великим і дедалі більшим занепокоєнням".

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили занепокоєння щодо цього рішення. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною зупинення безвізового режиму з Євросоюзом.

Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того ж дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту та суперечить двом статтям Конституції України. 

Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.

2 листопада на зустрічі із парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.